Згідно з останніми даними, убіквітин-залежна протеасомна система бере участь у патогенезі ожиріння. Мета роботи - оцінити можливий зв'язок між генетичними варіантами протеасомних генів PSMB5 і PSMC6 та схильністю до захворювання дитячим ожирінням у Латвійській популяции. Локуси rs11543947 (PSMB5), rs2295826 і rs2295827 (PSMB6) генотипували у 94-х дітей з надлишковою вагою і у 191-го здорового індивіда. Оцінку проводили за асоціацією з ожирінням як таким, за сімейною історією та за статтю. Гетерозиготний генотип, який належить до локусу rs11543947 (PSMB5), виявився помірно асоційованим (P << 0,01) із захворюванням як таким і з ожирінням з сімейною історією (співвідношення шансів СШ = 2,445 [95 % ДІ 1,378 - 4,339] і СШ = 2,746 [95 % ДІ 1,427 - 5,283] відповідно). Цей генотип найчастіше спостерігався у чоловіків із сімейною історією ожиріння (P << 0,05) та у жінок без сімейної історії (P << 0,01). Гетерозиготні генотипи по локусах rs2295826 і rs2295827 знайдено у помірній асоціації (P << 0,01) в основній групі захворювання і у пацієнтів з сімейною історією (СШ = 2,119 [95 % ДІ 1,207 - 3,718] і СШ = 2,379 [95 % ДІ 1,249 - 4,533] відповідно), а також у чоловіків. Багатолокусний генотип rs11543947/rs2295826-rs2295827, представлений гетерозиготами по всіх локусах, і гаплотип, представлений рідкісними апелями, були найчастішими у групі хворих на ожиріння у порівнянні з контрольною групою (P << 0,001 і P = 0,0001 відповідно). Висновки: генетичні варіації локусів PSMB5 (rs11543947) і PSMC6 (rs2295826 і rs2295827) можуть впливати на схильність до захворювання ожирінням у детей Латвійської популяції.

  Повний текст PDF - 77.706 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"