Вивчено генетичні наслідки хронічного опромінення рослин озимої пшениці в ближній зоні ЧАЕС через 25 років після аварії. Рівень мутаційної мінливості перевищує контрольні показники у 8,0 - 14,9 раза. Висока частота мутацій зберігається за умови зменшення потужності експозиційної дози в 6,9 раза (с. Копачі) й істотно не відрізняється від частоти мутацій, індукованих на територіях з найінтенсивнішлм радіонуклідним забрудненням (села Чистогалівка, Янів). Тому в міру поступового зниження рівня радіоактивного забруднення можна і в подальшому очікувати збереження високого мутагенного ефекту опромінення. Спектр типів мутацій переважно включає мутації за тривалістю вегетаційного періоду, довжиною стебла, морфологією колоса. Хронічне випромінювання радіонуклідних забруднень зони відчуження ЧАЕС можна використовувати в селекційній практиці при створенні форм із множинними мутаціями й подальшим пошуком серед них рідкісних комбінацій селекційно-цінних ознак.

  Повний текст PDF - 628.056 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"