Мета роботи - порівняти інтенсивність больового синдрому в ранній післяопераційний період після виконання герніопластики пупкової грижі за методиками ІРОМ та sublay. Проведено аналіз результатів хірургічного лікування пупкових гриж у 66 хворих, які перебували на лікуванні в період із серпня 2011 р. до січня 2014 р. на клінічній базі кафедри загальної хірургії N 2 Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. Пацієнтам виконано герніопластику за методикою ІРОМ (основна група, n = 31) або sublay (група порівняння, n = 35). Показник візуально-аналогової шкали у пацієнтів основної групи становив <$E3,34~symbol С~0,17>, у групі порівняння - <$E6,12~symbol С~0,18> (p << 0,05). На другу добу після операції вміст ФНП-<$E alpha> в осіб, оперованих за методикою sublay, був у 1,7 разу вищим, ніж в осіб, оперованих за методикою ІРОМ (p << 0,05), інтерлейкіну-1 - у 1,5 разу (p << 0,05), церулоплазміну - в 1,4 разу, глікозаміногліканів - у 2 рази. Хворі основної групи не потребували призначення наркотичних анальгетиків з метою знеболювання в ранній післяопераційний період. Післяопераційний ліжко-день у пацієнтів, яким виконано герніопластику за методикою ІРОМ, становив 1 - 2 доби, за методикою sublay - 3 - 4 доби. Висновки: під час виконання герніопластики за методикою ІРОМ спостерігається достовірне зменшення показників медіаторів болю в периферичній крові на другу добу після виконання оперативного втручання у порівнянні з герніопластикою за методикою sublay. Використання герніопластики за методикою ІРОМ під час хірургічного лікування пупкових гриж надає змогу скоротити тривалість перебування хворих у стаціонарі та період їх соціальної реабілітації.Проаналізовано динаміку післяопераційного больового синдрому у разі однопортової лапароскопічної трансумбілікальної холецистектомії у порівнянні з традиційною лапароскопічною. Показано, що інтенсивність больового синдрому у хворих, яким проведено лапароскопічне втручання через єдиний трансумбілікальний доступ, була достовірно меншою, ніж у хворих після традиційного лапароскопічного втручання. Крім того, використання єдиного трансумбілікального доступу для лапароскопічного втручання у післяопераційному періоді супроводжується меншим збільшенням концентрації прозапальних цитокінів у порівнянні з хворими, яким проводили лапароскопічне втручання через 4 троакарні доступи.

  Повний текст PDF - 177.058 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"