Дослідження взаємодії кріопротектора гліцерину та його похідних із диметилацетамідом у водному розчини методом флуоресцентних зондів

Дюбко, Т. С.; Пивоваренко, В. Г.; Чеканова, В. В.; Пахомова, Ю. С.; Гвоздюк, Я. В.; Компанієць, А. М.; Татарець, А. Л.

Досліджено взаємодію сумішей гліцерину (ГЛ) та його оксиетильних похідних (ОЕГ) зі ступенем полімеризації (n) 3, 25 і 30 із диметилацетамідом (ДМАЦ) у водному розчині за допомогою флуоресцентного зонда 3-гідрокси-4'-(N, N диметиламінофлавонол). Встановлено, що комбінація ГЛ та його оксиетильних похідних із ДМАЦ знижує мембранотропність окремих кріопротекторів, які складають суміш. Комбінація ГЛ, як і його низькомолекулярного похідного (ОЕГn = 3), із ДМАЦ знижує мембранотропність останнього. У той самий час комбінація високомолекулярних похідних ГЛ (ОЕГn = 25 і ОЕГn = 30) із ДМАЦ знижує мембранотропність ОЕГ. Показано, що ОЕГn = 30 за концентрацій вище 1 мас. % утворює у водному розчині структури міцелярного типу або міцелярні асоціати. Цей факт надає змогу припустити, що мембранотропна здатність асоціатів високомолекулярних ОЕГ зумовлена можливістю взаємодії їх неполярних сегментів із неполярними ділянками на поверхні біомембран. Експериментально встановленим механізмом зниження цитотоксичності комбінованих кріозахисних середовищ названо перебудови структури молекулярних асоціатів у водних розчинах сумішей низько- і високомолекулярних кріопротекторів.


	Наукова періодика України		Проблеми кріобіології і кріомедицини