Наукова періодика України Медицина невідкладних станів


Трихліб В. І. 
Клініко-лабораторні прояви в тяжкохворих із COVID-19 та померлих / В. І. Трихліб, Т. І. Лисенко, А. О. Єрошенко, О. С. Мартинчик, К. П. Бєляєва, Н. Р. Цюрак, С. О. Невмержицький, В. В. Грушкевич, О. І. Самойленко, О. В. Кульова // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 4. - С. 51-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2021_17_4_10
Наведено огляд літератури стосовно симптомів, лабораторних показників крові тяжкохворих, які одужали, та померлих із новою коронавірусною інфекцією COVID-19. Лікарям при прогнозуванні перебігу хвороби слід враховувати таке: у перші 3 дні після госпіталізації у хворих, які одужали, дещо частіше реєструвались лейкоцитоз та лейкопенія, нормальна та збільшена кількість лімфоцитів, частіше виявляються хворі зі збільшеною кількістю паличкоядерних нейтрофілів, а у хворих, які в подальшому померли, частіше реєструвались нормоцитоз, гранулоцитоз, лімфопенія, тромбоцитопенія, більш висока швидкість осідання еритроцитів. Важливе значення при прогнозуванні має оцінка лабораторних показників у динаміці: у динаміці у хворих, які одужали, на 4 - 6-ту добу спостерігалось менш виражене зростання лейкоцитів і в подальшому, навпаки, їх зниження; на 4 - 6-ту добу перебування в стаціонарі відмічалось зниження кількості лімфоцитів із наступним їх зростанням; високі показники креатинфосфокінази на початку госпіталізації з 7 - 9-ї доби значно зменшились до референтних значень; із часу перебування в стаціонарі спостерігалось зменшення показників лактатдегідрогенази, середнє значення протромбінового індексу мало тенденцію до зниження, але в межах норми. У хворих, які померли, вже з 4і6-ї доби відмічаються зростання кількості лейкоцитів, зменшення рівня лімфоцитів, частіше реєструвалась тромбоцитопенія, яка зберігалась із часом, та її значне зменшення, особливо після 9-ї доби; у всі періоди спостереження були вищі показники швидкості осідання еритроцитів (медіана близько 30 - 40 мм/год); із 7-ї доби спостерігаються значні коливання максимальних показників креатинфосфокінази із суттєвим їх збільшенням; уже на початку госпіталізації дані хворі мали вищі показники лактатдегідрогенази порівняно з першою групою та зберігали свою перевагу протягом усіх періодів спостереження зі значними коливаннями максимальних значень; при порівнюванні даних хворих за періодами спостереження відмічались незначні коливання показників протромбінового індексу, які найчастіше реєструвались у близько 80 % хворих із подальшим збільшенням після 9-ї доби, але в межах норми, також на початку госпіталізації відмічались і значні коливання мінімальних значень протромбінового індексу до дуже низьких показників.
  Повний текст PDF - 370.554 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Трихліб В.
  • Лисенко Т.
  • Єрошенко А.
  • Мартинчик О.
  • Бєляєва К.
  • Цюрак Н.
  • Невмержицький С.
  • Грушкевич В.
  • Самойленко О.
  • Кульова О.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Трихліб В. І. Клініко-лабораторні прояви в тяжкохворих із COVID-19 та померлих / В. І. Трихліб, Т. І. Лисенко, А. О. Єрошенко, О. С. Мартинчик, К. П. Бєляєва, Н. Р. Цюрак, С. О. Невмержицький, В. В. Грушкевич, О. І. Самойленко, О. В. Кульова // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 4. - С. 51-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2021_17_4_10.

      Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     
    Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
    Пам`ятка користувача

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського