Мета роботи - оцінити ефективність і ризики ендоваскулярного лікування оклюзійно-стенотичних уражень магістральних артерій голови, визначити шляхи профілактики ускладнень. В ендоваскулярному центрі Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім. І. І. Мечникова виконано 688 ендоваскулярних операцій у 594 пацієнтів з оклюзійно-стенотичними ураженнями магістральних артерій голови. Стентувань екстракраніальних сегментів сонної артерії було виконано 423 операції. Всі вони виконані з використанням протиемболічних захисних систем як дистальних, так і проксимальних. У ряді спостережень використовувалася комбінація протиемболічних захисних систем різних типів. Інтракраніальні сегменти церебральних артерій прооперовані в 43 випадках. Виконано 169 операцій стентування екстракраніальних сегментів вертебральних артерій. Підключичні артерії і брахіоцефальний стовбур прооперовані в 53 випадках. Усунення стенозу або оклюзії МАГ досягнуто в 588 спостереженнях (98,99 %). У 85,69 % спостережень (509 пацієнтів) відзначено поліпшення в неврологічному статусі (за шкалами NIHHS, місіс, MоCA). 77 (12,96 %) пацієнтів без погіршення в неврологічному статусі на момент виписки. Післяопераційна летальність становила 1,01 % (6 пацієнтів). Загальна частота ускладнень, які не призвели до смертельного результату - 4,3 % (25 пацієнтів), з них частка локальних ускладнень у місці пункції артерії - 1,2 % (7 пацієнтів), інших позацеребральних ускладнень - 0,34 % (2 пацієнти), церебральних ускладнень - 2,7 % (16 пацієнтів), з них лише в 0,34 % випадків (2 спостереження) сформувався стійкий неврологічний дефіцит, в інших спостереженнях це або не відбилося на стані пацієнта (в 4 спостереженнях - "субклінічні" ішемічні інсульти), або симптоматика повністю регресувала на тлі консервативної терапії. Одержані результати свідчать про високу ефективність та низький рівень ускладнень ендоваскулярного лікування оклюзійно-стенотичних уражень магістральних артерій голови. Шляхи мінімізації ускладнень у нашій серії визначені і полягають, у першу чергу, в диференційованому виборі способу протиемболічного захисту, плануванні ендоваскулярного лікування з опорою на моніторинг змін гемоперфузії головного мозку, акценті на використання спеціального нейроінструментарія. Висновки: ендоваскулярні методи в лікуванні оклюзійно-стенотичного ураження магістральних артерій голови є ефективними і сполучені з невеликим ризиком ускладнень. Ризик ускладнень можна мінімізувати за рахунок диференційованого вибору методів протиемболічного захисту, широкого використання церебральних балон-катетерів і стентів для лікування стенотичної патології інтракраніальних артерій, широкого використання пристроїв, що закривають місце пункції артерії, планування етапів ендоваскулярного лікування на підставі клінічних даних, даних про гемоперфузію і напруженість компенсаторних механізмів різних зон головного мозку і їх динаміці після кожного хірургічного етапу, даних про резерви колатерального кровообігу, даних про ступінь вираженості стенозів артерій і їх морфології.

  Повний текст PDF - 940.282 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"