Обстежено 325 жінок 35 - 55 років, які страждають на різні форми патології ендометрія. Виявлено, що у 110 (33,8 %) пацієнток мало місце поєднання патології ендометрія і міоми матки. Вони склали основну групу (група ММ), у референтну групу увійшли 215 жінок без міоми матки (група К). Встановлено, що для групи ММ характерна підвищена екстрагенітальна захворюваність: значно частіше відзначалися кардіопатії (p << 0,009), гіпертонічна хвороба (p << 0,03), ожиріння III - IV ступеня (p << 0,006), залізодефіцитна анемія (p << 0,02), вегето-судинна дистонія (p << 0,03) і хвороби нервової системи (p << 0,01). Наявність міоми матки пов'язана з підвищеним ризиком рецидивів гіперпластичних процесів ендометрія. Одержані дані дозволяють припустити, що в патофізіології міоми матки в жінок пізнього репродуктивного та пременопаузального віку з патологією ендометрія соматичні та соматоформні захворювання відіграють більш істотну роль, ніж супутня або раніше перенесена генітальна патологія. У пізньому репродуктивному віці і пременопаузі патологічні зміни ендометрія поєднуються з міомою матки в кожної третьої пацієнтки. На розвиток міоми матки соматичні фактори чинять більший вплив, ніж репродуктивні. Наявність міоми є додатковим критерієм зниження якості життя й обтяжує прогноз лікування патології ендометрія в пізньому репродуктивному віці і пременопаузі.

  Повний текст PDF - 278.969 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"