Мета роботи - обгрунтування можливостей впровадження в Україні міжнародних стандартів у сфері соціального захисту безробітних і розроблення рекомендацій щодо відповідності й адаптації вітчизняних норм у цій сфері до міжнародних вимог. Проаналізовано міжнародні соціальні норми, визначені у Конвенції МОП № 2 про безробіття (1919 р.), Конвенції МОП № 102 про мінімальні норми соціального забезпечення (1952 р.), Європейському кодексі соціального забезпечення Ради Європи (1964 р.) та Конвенції МОП № 168 про сприяння зайнятості та захист від безробіття (1988 р.). Запропоновано результати проведеного порівняльного аналізу та оцінювання відповідності національних норм вимогам Конвенції МОП №168, яку ще не ратифіковано в Україні. Надано науково обгрунтовані рекомендації щодо адаптації національних норм у сфері соціального захисту безробітних до міжнародних стандартів. Обгрунтовано, що національні норми у сфері соціального захисту безробітних здебільшого відповідають і враховують основні положення Конвенції № 168, і Україна може розглядати питання щодо її ратифікації. Проте для виконання міжнародних вимог щодо мінімального розміру допомоги по безробіттю та його адекватності для забезпечення здорових і достатніх умов життя необхідні внесення змін до національного законодавства. Практична цінність одержаних результатів полягає у можливості їх використання у разі удосконаленні системи соціального захисту безробітних громадян, гармонізації національних і міжнародних норм за умов євроінтеграції.

  Повний текст PDF - 343.994 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"