У багатьох країнах світу лікарські рослини чи їх окремі фізіологічно-функціональні інгредієнти активно використовуються не лише як лікувальний засіб, але й як компоненти харчових продуктів для покращання раціону харчування людини. За оцінками фахівців, український споживач недоотримує з харчуванням цілу низку корисних есенціальних речовин. Одним із джерел сировини, що допоможе збагатити раціон людини необхідними речовинами, є дикорослі й культивовані лікарські рослини України. В Україні є значні невикористані ресурсні можливості, включаючи сировинну та промислову бази, для одержання функціональних інгредієнтів для покращання складу продуктів харчування. Незважаючи на наявні розробки та інтенсивні дослідження в цій галузі створення природних функціональних інгредієнтів є надзвичайно актуальним. З колекції генетичного різноманіття лікарських рослин Дослідної станції лікарських рослин ІАП НААН, яка налічує понад 900 зразків, поетапно були відібрані 45 перспективних. Основними критеріями добору були нетоксичність, достатнє поширення чи культивування в Україні, високий вміст біологічно активних речовин, позитивні органолептичні характеристики, новизна в харчовій технології. Серед лікарських рослин колекції для розробки та виготовлення сухих і рідких екстрактів, сухих пряно-ароматичних сумішей та ароматичних компонентів на основі фізіологічно-функціональних інгредієнтів найчисленнішими виявилися традиційні фармакопейні лікарські рослини. Зокрема, родини Lamiaceae - меліса лікарська, м'ята перцева, материнка звичайна, чебрець звичайний, шандра звичайна, а також нефармакопейні рослини, нормативна документація на сировину яких відсутня, застаріла або недосконала: гісоп лікарський, змієголовник молдавський, лофант анісовий, м'ята довголиста, котяча м'ята звичайна. Серед рослин родини Asteraceae - ехінацея пурпурова, ромашка лікарська, оман високий, нагідки лікарські, розторопша плямиста, лопух справжній, топінамбур, Fabaceae - козлятник лікарський, астрагал серпоплідний, десмодіум канадський тощо. Для широкого їх використання у виробництві продуктів харчування необхідно не лише провести попереднє вивчення фізико-хімічних та органолептичних властивостей, а й встановити показники якості сировини, розробити рецептури композицій і технології екстрагування.

  Повний текст PDF - 223.539 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"