Проаналізовано повість Тодося Осьмачки "План до двору", а саме, досліджено специфіку символізації людської деструктивності у творі. Розгорнуто масштабну картину російсько-більшовицького загарбання українського світу. Проекцію владних над людьми демонічних сил вибудовано на основі історичного більшовизму. Історично-соціальне Т. Осьмачки символізує, тому повість нагадує страшну казку. історії героїв Т. Осьмачки вражені страхом переслідування. Як, приміром, історія Івана Нерадька, чий образ є автобіографічною проекцією в повісті. Кризовий душевний стан героя унеможливлює вияв вітального інстинкту самозбереження, а депресивні стани передбачають негативну психічну еволюцію. Хронічно негативна ситуація формує психологію бунту в його амбівалентному вияві. Визрівання конструктивно-деструктивного бунту - такий психологічний сюжет повісті "План до двору". Домінантою світовідчуття героїв стає страх переслідування, почуття приреченої жертовності. Найяскравіше цю позицію демонструють жіночі образи. Тотальна дія, зображена в повісті Т. Осьмачки, є злочинною. Насильство стає наскрізною метафорою на позначення українського світу часів становлення більшовизму. Торжество зла тут є торжеством руйнівного інстинкту. Психологічна образність свідчить про тотальне несвідоме, яке заповнило світ. Інстинктивній деструктивності опонують свідомі герої, котрі несуть в собі "інстинкт істини". Національно-визвольна боротьба набуває ознак боротьби Світла з Темрявою. Так супроти соціальної деструкції визріває і пробуджується, чинить опір націотворче життя.

  Повний текст PDF - 1.629 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"