Стабільна зайнятість позитивно впливає на якість людського капіталу, оскільки зростання доходів дозволяє його власнику інвестувати кошти у розвиток, здоров'я, підвищення кваліфікації тощо. Тому впровадження заходів щодо формування ефективної політики зайнятості, а також реалізації соціальної політики, яка орієнтується на створення нових робочих місць та підвищення якості людського потенціалу, є передумовою вирішення проблеми виходу з економічної кризи. Мета статті - виявлення взаємозв'язків та протиріч концепції людського капіталу та теорії людського розвитку. У дослідженні використано методи аналізу та синтезу; триалектичний підхід; метод порівняльного аналізу. Матеріалами дослідження виступили наукові праці вітчизняних та зарубіжних фахівців у сфері людського розвитку та людського капіталу, дані Міжнародних міждержавних організацій і Державного комітету статистики України. Визначено базові передумови теорії людського капіталу та концепції людського розвитку. На основі порівняльного аналізу виявлено суперечності та взаємозв'язки цих концепцій. Обгрунтовано необхідність оновлення економічної методології у напрямку використання триалектичного підходу до дослідження процесів формування людського капіталу та людського розвитку. Запропоновано теоретичну модель розвитку людини у формі тріади, яка об'єднує окремі елементи аналізованих теорій в єдину концептуальну схему. Висновки: встановлено, що людський розвиток має включати не лише надання можливостей, а й їх реалізацію. Для створення максимально сприятливих умов для людського розвитку, з одного боку, держава повинна забезпечити можливість реалізації прав та свобод громадян, а з іншого - громадяни повинні використовувати свої спроможності на користь суспільства.

  Повний текст PDF - 465.457 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"