Показано, що система мережевих відносин господарюючих суб'єктів, яка складається на вітчизняному ринку послуг, поки ще не адекватна інтересам та очікуванням держави. Значною мірою така ситуація викликана тим, що процес розвитку мережевих форм у сфері послуг у сучасних господарських системах мало досліджений, не має єдиного тлумачення серед вчених-економістів і практиків. Аналіз найбільш поширених трактувань мережевого підприємства дозволив виділити спільний для них елемент, який дає достатньо чітке розуміння сутності мережевої організації - це ефективні коопераційні взаємовідносини суб'єктів ринку в часі й просторі з метою спільного раціонального використання своїх ключових компетенцій для реалізації всіх етапів замовлення клієнта в межах єдиної інформаційної системи. У роботі такий підхід розглядається через визначення мережевих ефектів від організації мережевої структури і входження підприємства в мережу. Представлені методичні підходи дозволяють проводити попереднє ранжування мережевих структур за ступенем їх ефективності. При цьому стає можливим одержати інформацію про ресурси, які знаходяться у розпорядженні партнерів, про напрями розвитку мережі, які можуть стати для неї пріоритетними.Показано, що ефективне функціонування мережі невиробничої сфери обслуговування визначається формуванням і розвитком внутрішніх технологічних і розподільних зв'язків. Суміщення таких зв'язків з інтегрованою сукупністю компетенцій учасників мережі (поняття мережної мегакомпетенції) дозволяє отримати максимальну ефективність функціонування мережевої структури. У ході дослідження умов забезпечення ефективності функціонування мережі були сформульовані поняття "мережева макротехнологія" і "мережеве агентське місце". Така макротехнологія розглядається як основа для рішення підприємством проблем свого входження і функціонування в мережі, оцінки можливостей мережевого розвитку. Мережне агентське місце визначає положення (позиціонування) окремого підприємства відносно інших учасників мережі за технологічними і розподільними зв'язками у певному часовому інтервалі існування мережної мегакомпетенції. Виходячи з мультіатрибутивної моделі настанов і модифікованої автором формули М. Фішбейна, були досліджені базові елементи моделі функціонування мережної структури сфери невиробничого обслуговування.

  Повний текст PDF - 302.341 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"