Розроблено оптимізаційну модель розподілу добового фонду часу окремого індивіда з використанням теорії граничної корисності. Використання запропонованого підходу дозволяє не тільки знаходити оптимальну тривалість робочого часу працівника, але і вирішувати протилежне завдання - встановлювати необхідний рівень оплати праці працівника з метою стимулювання його до інтенсивної праці протягом робочої доби. Запропонований підхід доцільно використовувати в процесі атестації робочих місць на підприємстві з метою виявлення можливих резервів підвищення ефективності використання трудових ресурсів.

  Повний текст PDF - 257.189 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"