Досліджено окремі питання формування сучасної пенсійної системи України і відповідність цього процесу стратегічним напрямкам державного розвитку. Підкреслено, що солідарна та накопичувальна системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і система недержавного пенсійного забезпечення для реалізації закладеного в них соціального та інвестиційно-іноваційного потенціалу потребують узгодженостіз іншими соціально-економічними трансформаціями. Дослідження сфокусовано на виявленні основних умов і тенденцій реалізації механізму пенсійної системи. Встановлено, що однією з основних причин виникнення проблем функціонування різних форм пенсійного страхування є демографічні дисбаланси, від сталість в економічній та нестабільність у фінансово-банківській сфері та ряд інших. А прийняті за основу стратегічні орієнтири перетворень у вітчизняному суспільному середовищі не носять комплексного та послідовного характеру. В ході дослідження була застосована сукупність загальнонаукових методів: узагальнення, групування, аналізу досліджуваних категорій. Теоретичні узагальнення та висновки будувались на підставі абстрактно-логічного методу. В результаті дослідження відмічено, що існуючі стратегічні вектори соціально-економічного розвитку не в змозі вирішувати проблеми функціонування вітчизняної пенсійної системи. Механізм пенсійної системи сьогодні також не реалізує закладений в ньому потенціал для вирішення соціальних завдань та активізації економічних відносин. Запропоновано напрямки удосконалення концепції пенсійної системи в контексті стратегічних напрямків та особливостей соціально-економічного розвитку країни.

  Повний текст PDF - 288.757 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"