Мета роботи - встановити характер поля розповсюдження відкладень ожеледі на території України протягом двох періодів: діючої стандартної кліматологічної норми 1961 - 1990 рр. та періоду останніх 25 років (1991 - 2015 рр.) у місяці холодного періоду року (IХ - III) та центральні місяці весняного (IV) та осіннього (Х) періодів у роки її найбільшого розповсюдження. Встановлено, що для періоду 1961 - 1990 рр. що роки з найбільшим розповсюдженням відкладень ожеледі здебільшого відносяться до його початку або його середини, а у сучасному періоді 1991-2015 рр. здебільшого до середини, або до його кінця. Доведено, що більша кількість осередків відкладень ожеледі у різних областях можуть бути пов'язані між собою та утворювати значні розгалужені поля. Крім того на тлі значних за площею та розгалужених осередків таких відкладень дуже часто, особливо у місяці холодного періоду року, виділяються більш помітні їх центри. Прикладом такого виду розповсюдження відкладень ожеледі здебільшого є області на заході та північному заході України, області північного сходу та сходу, окремі області центрального та південного регіонів. Доведено, що окремі осередки відкладень ожеледі виявляють свою стійкість із місяця до місяця та з року в рік. Так, це стосується осередків на Західній Україні у Львівській (Броди, Рава-Руська, Кам'янка-Бузька, Львів) та Закарпатській областях (Нижні Ворота - Плай та Ужгород), на Прикарпатті у Хмельницькій (Хмельницький, Нова Ушиця) та Тернопільській області (Ямпіль, Тернопіль), у центрі у Вінницькій, Кіровоградській Дніпропетровській Полтавькійобластях (Вінниця, Кропивницький, Долинська, Дніпро, Кривий Ріг, Синельнікове, Чаплине, Гадяч, Полтава) на північному сході у Ченігівській та Сумській областях (Сновськ, Семенівка, Суми, Конотоп, Харків, Великий Бурлук Слобожанське), у Донецькому регіоні (Дебальцеве, Дар'ївка, Амвросіївка, Маріуполь ), на півдні виділяється південний захід Одещини (Сарата - Болград - ізмаїл), південь Миколаївщини (Миколаїв, Очаків), схід та південь Херсонщини (Асканія Нова, Нижні Сірогози, Бехтери, Хорли), у центрі та на півдні Запоріжжя (Пришиб, Бердянськ) а у Криму район Ангарського перевалу та Ай-Петрі.Мета роботи - виявлення просторових особливостей розподілу відкладень ожеледі на території України у окремі роки цих періодів, коли їх спостерігалось найменше. Дослідження виконано по окремих місяцях ожеледного періоду для з'ясування особливостей змін, які відбуваються у структурі поля цих відкладень від місяця до місяця при їх найменшому розповсюдженні. Праця є логічним продовженням подібної вже виконаної роботи з виявлення просторових обсобливостей розпорвсюдження відкладень ожеледі у роки найбільшого розповсюдження. Встановлено, що у більшості досліджуваних місяців в обох періодах на тлі більш розгалужених осередків відкладень ожеледі так само, як і при максимальному її розповсюдженні спостерігаються локалізовані центри. Така катрина найбільш чітко проявляється у досліджувані роки 1961 - 1990 рр., переважно на північному сході (північ Чернігіської, більша частина Сумської, північ та центр Харківська області), сході (Луганська, Донецька області - центральна та південна частини), подекуди в центрі (південна частина Кіровоградської, північна та північно-західна частини Дніпропетровська області), на півдні та південному сході та (окремі регіони Одещини, північ Миколаївської, схід Херсонської, центр та південна частина Запоріжжя, Північна та північно-східна частина АР Крим). У 1991 - 2015 рр. подібна структура осередків спостерігається на заході Карпатського регіону, північному заході (Волинь (схід Волинської та більша частина Рівненської областей) - Прикарпаття (Хмельницька та Тернопільська області)), північному сході (північ Чернігіської та Сумської областей, північ та північний захід Харківщини), сході (центр та більша частини Донеччини у напрямку з півночі на південь) та подекуди на півдні (південний захід Одещини, південь Миколаївщини, південь Запоріжжя, окремі осередки на півночі АР Крим та у горах). Помічено, що у більшості мсяців обох досліджуваних періодів поле відкладень ожеледі має подібний характер не дивлячись на окремі відмінності.

  Повний текст PDF - 1.081 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"