Розглянуто низку проблем, пов'язаних із лінгвокреативністю як відносно новим предметом дослідження лінгвістики; показано специфіку явища та деякі закономірності реалізації лінгвокреативного потенціалу мовців. Важливість аналізу лінгвокреативності у світлі теорії актуалізації мотивовано необхідністю співвіднесення досягнень сучасної теоретичної граматики з активними процесами, що відбуваються в мові, доцільністю презентації граматичних явищ сучасної української мови в аспектах мовленнєвої діяльності продуцента та реципієнта. Саме тому зростає кількість теоретичних і практичних досліджень, присвячених розгляду експресивних мовних засобів. В основу дослідження покладено класифікацію типів актуалізації, запропоновану О. Ремчуковою, оскільки принципи сучасних мовознавчих досліджень, зокрема антропоцентризм, вимагають урахування і форми, і змісту, утілюваного цією формою. Усього проаналізовано 1511 текстових фрагментів.

  Повний текст PDF - 169.618 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"