Сукупність премодерністичних за своєю естетичною природою елементів поетики Гоголя, що її (сукупність) означено в роботі метафоричним поняттям "Гоголь", розглянуто як гоголівський інтертекст в українському модернізмі 20-х років, доби пасіонарного піднесення національного культурного відродження. На емпіричному, герменевтичному та асоціативному рівнях проаналізовано гоголівські інтертекстеми - структурно та семантично значущі компоненти поетики творів Миколи Хвильового, В. Домонтовича, Миколи Куліша. Оприявнено інспіраційний потенціал гоголівського інтертексту, який виступає креативним чинником модернізації художнього арсеналу вкраїнської літератури, укріплення її позицій у європейській літературній спільноті, ширше - у світовій духовно-культурній простороні.

  Повний текст PDF - 374.451 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"