Досліджено проблеми стигми та дискримінації людей, що живуть з ВІЛ/СНІДом. Виділено причини стигми та дискримінації у закладах охорони здоров'я, серед яких: недостатні знання персоналу про шляхи передавання та ризики інфікування ВІЛ; упереджене ставлення і необгрунтовані припущення щодо статевого життя людей, які живуть з ВІЛ; страх медичних працівників інфікуватися на робочому місці. Як наслідок - знижується якість надання допомоги ВІЛ-інфікованим чи хворим. На прикладі досвіду деяких країн показано, що зниження стигматизації та дискримінації не лише призводить до адаптації та інтеграції людей, що живуть з ВІЛ/СНІДом, у суспільне життя, а й сприяє зниженню поширеності ВІЛ/СНІДу. Наголошено, що стратегічна політика держави у сфері охорони здоров'я має захищати права ВІЛ-інфікованих та надавати їм можливість брати безпосередню участь в ухваленні рішень, що стосуються ВІЛ/СНІДу на законодавчому рівні. Акцентовано увагу на тому, що стигма і дискримінація людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом, - це системна суспільна проблема, яка потребує комплексного розв'язання. При цьому успіх можливий у разі спільних зусиль держави і суспільства.

  Повний текст PDF - 475.063 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"