Поле містить ідентифікатор фінгерпринту для монографічних стародруків, а також код організації, де знаходиться цей стародрук. Використовується для розрізнення фінгерпринтів коли у записі їх міститься декілька.
Фінгерпиринт — це засіб ідентифікування монографічних стародруків. Він являє собою групу знаків, узятих з тексту певних сторінок окремого примірника для визначення його унікальності. Є альтернативою до ISBN для стародруків.
ФАКУЛЬТАТИВНЕ. РЕКОМЕНДОВАНЕ ДО ВИКОРИСТАННЯ
ПОВТОРЮЄТЬСЯ
СПІВВІДНЕСЕНІ П/ПП:
301 ПРИМІТКИ ЩОДО ІДЕНТИФІКАЦІЙНИХ НОМЕРІВ
Індикатор 1: пробіл (не визначено)
Індикатор 2: пробіл (не визначено)
$a Фінгерпринт. Обчислюваний ідентифікатор фінгерпринту. Фінгерпринт надається агентством, яка створює запис.
ОБОВ’ЯЗКОВЕ
НЕ ПОВТОРЮЄТЬСЯ
СПІВВІДНЕСЕНІ П/ПП: 301$a
$2 Код системи утворення фінгерпринту. Визначення кодованої форми системи, згідно з якою було утворено ідентифікатор фінгерпринту.
ОБОВ’ЯЗКОВЕ ЗА НАЯВНОСТІ
НЕ ПОВТОРЮЄТЬСЯ
СПІВВІДНЕСЕНІ П/ПП: 301$a
$5 Організація, якої стосується поле ідентифікатора фінгерпринту. Кодована форма назви організації, до якої додається поле ідентифікатора фінгерпринту. Доки не існує міжнародно визнаних кодів організацій, рекомендовано застосовувати USMARC Code List for Organizations, який містить більшість бібліотечних агенцій (у тому числі й неамериканських)* . Якщо організація має понад один примірник, у підполі після двокрапки необхідно зазначати шифр зберігання (shelfmarc).
ОБОВ’ЯЗКОВЕ ЗА НАЯВНОСТІ
НЕ ПОВТОРЮЄТЬСЯ
СПІВВІДНЕСЕНІ П/ПП: 301$a
Оскільки на сьогодні не існує єдиної міжнародно прийнятої формули утворення фінгерпринту, на практиці застосовуються різні системи. Рекомендовано до використання метод конструювання фінгерпринту, базований на Fingerprints = Empreintes = Impronte (Institut de Recherche et d’Histoire des Textes (Paris), National Library of Scotland, 1984).
*Якщо організація не входить до переліку, може бути використано її національний код або повну назву.