Поле містить кодовані дані щодо деталей геодезичної та координатних сіток та системи вимірів картографічних матеріалів.
ФАКУЛЬТАТИВНЕ
НЕ ПОВТОРЮЄТЬСЯ
СПІВВІДНЕСЕНІ П/ПП:
120 ПОЛЕ КОДОВАНИХ ДАНИХ: КАРТОГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ – ЗАГАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ
121 ПОЛЕ КОДОВАНИХ ДАНИХ: КАРТОГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ – ФІЗИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ
Ці поля використовуються для кодування інших характеристик картографічних матеріалів.
Індикатор 1: пробіл (не визначено)
Індикатор 2: пробіл (не визначено)
$a Сфероїд. Двосимвольний код, що визначає сфероїд, який використовується для конструювання карти. (Коди для підполя $a див. у Додатку F)
ПОВТОРЮЄТЬСЯ
$b Горизонтальна основа системи координат. Трисимвольний код, що визначає горизонтальну початкову вісь, яка вказана в картографічному матеріалі. (Коди для підполя $b див. у додатку F)
ПОВТОРЮЄТЬСЯ для кожної початкової осі.
$c Сітка координат. Двосимвольний код, що визначає головну систему координат. Цей код (та коди в підполях $d і $e) визначає сфероїд сітки (на відміну від сфероїду для конструювання карти, що вказаний у підполі $a).
ПОВТОРЮЄТЬСЯ (коди для підполя $c див. у додатку F)
$d Накладені сітки. Двосимвольний код, що визначає додаткову сітку координат, яка накладена на картографічне зображення.
ПОВТОРЮЄТЬСЯ
$e Додаткова сітка. Двосимвольний код, що визначає додаткову сітку координат, яка представлена у вигляді виходів ліній сітки позначок.
ПОВТОРЮЄТЬСЯ
$f Початок відліку висот. Двосимвольний код, що визначає початкову рівневу поверхню, від якої ведеться відлік висот в картографічних матеріалах.
ПОВТОРЮЄТЬСЯ для кожного рівня (Коди для підполя $f див. у додатку F)
$g Одиниці виміру висот. Двосимвольний код, що визначає одиниці виміру висот.
ПОВТОРЮЄТЬСЯ (коди для підполя $g див. у додатку F)
$h Переріз рельєфу. Максимальна довжина коду – від одного до чотирьох символів, які визначають значення перерізу рельєфу завжди в одиниці виміру, що вказана в підполі $g. Може бути записаний десятковий дріб до одної десятої. Більш точні значення повинні бути округлені.
ПОВТОРЮЄТЬСЯ для кожного значення, коли, наприклад, значення змінюється з висотою.
$i Допоміжний переріз рельєфу. До чотирьох символів, що визначають значення інтервалу додаткових горизонталей, тобто горизонталей, які використовуються між основними горизонталями для уточнення рельєфу місцевості (наприклад, в області низького рельєфу з невеликим перепаданням висот), або горизонталі, значення яких не повторюються на поверхні карти. Одиниці системи виміру вказані у підполі $g. Може бути записаний десятковий дріб з одною десятою, Більш точні значення повинні бути округлені.
ПОВТОРЮЄТЬСЯ
$j Одиниці батиметричного виміру глибин
$k Батиметричні інтервали (шкала глибин)
$l Додаткові ізобати (додатковий батиметричний інтервал). Океанографічний еквівалент підполів $g та $i. Правила використання цих підполів такі ж як і підполів $j та $1. Перелік кодів дивися у Додатку F.
Приклад 1
131 ##$auu$baqh$cpe
Сфероїд, що використаний для конструювання карти невідомий. Горизонтальна початкова вісь є віссю єдиної Європейської системи координат. Карта використовує універсальну поперечну проекцію Меркатора, Міжнародний сфероїд.
Приклад 2
13l ##$auu$bbpm$cpd$fnk$gab$h40$i20
Сфероїд, що використаний для конструювання карти невідомий. Горизонтальна початкова вісь є Північно-Американською початковою віссю1927. Карта використовує універсальну поперечну проекцію Меркатора, невідомий сфероїд. Відлік висот від рівня моря,1929, США. Висоти виміряються у футах, переріз рельєфу горизонталями у 40 футів чергуються з горизонталями у 20 футів.