MARC-коди для організацій

Оригінал документа знаходиться за адресою
http://www.loc.gov/marc/organizations/orgshome.html
Переклад — Надія Кириченко

Зміст

Вступ

MARC Code List for Organizations містить короткі літерні коди, які використовуються для представлення назв бібліотек або інших установ, що потребують визначення в бібліотечному середовищі. Цей список кодів є суттєвим довідниковим інструментом для тих, хто має справу з MARC-записами, для систем, що відображають бібліотечні фонди, для систем МБА та для тих, хто запроваджує кооперативні проекти на регіональному, національному або міжнародному рівні. Існує декілька елементів даних в MARC-форматах, призначених для ідентифікації установ, переважна більшість з яких визначає організації, які надають контрольні номери записів, агентств, які відповідають за створення та модифікацію записів та агентств, яким належать примірники документів. Зокрема, це є ключем до кодів для фондозберігаючих установ, представлених у National Union Catalog (NUC) Бібліотеки Конгресу та інший об'єднаний перелік публікацій, якій містить перелік фондів відповідних установ.

Список кодів організацій є поновленим у порівнянні з виданням 1996 р., яке мало назву USMARC Code List for Organizations. Він налічує 5,492 нових кодів, наданих з часу першого видання. Невелика кількість існуючих зазнала змін або була вилучена. В усіх випадках, дійсні раніш коди надаються для довідок. Велика кількість нових кодів пояснюється триваючим розширенням використання стандартних ідентифікаторів на національному рівні (особливо для загальнодержавних проектів) та в міжнароднім обміні інформацією за допомогою Internet.

Огляд документа

Нове видання містить 31,723 коди, з яких 27,719 є придатними для загального використання. Список включає 4,004 посилання від застарілих кодів, 2,294 з яких є посиланнями на коди взяті з інших опублікованих списків, що згадуються в розділі "Історичний розвиток", наведеному нижче.

Коди надані в публікації використовуються для визначення американських і, меншою мірою, неамериканських бібліотек та інших установ. Хоча установи можуть вільно застосовувати ці коди для власних потреб, їх головне призначення - бібліографічне. Список розширюється з наданням нових кодів, а не внаслідок невпорядкованого виникнення.

Історичний розвиток

MARC Code List for Organizations виник з необхідності стандартизації кодів установ, які використовуються у різних бібліотечних проектах на початку 20 ст. Перші коди з'явилися ще в минулому столітті, коли Чарлз Еванс почав публіковати American Bibliography (1903-1959). Він вважав, що скорочення "BPL" ідентифікує Публічну бібліотеку Бостону (Boston Public Library), або що "HC" може означати лише Гарвардський Коледж (Harvard College). До того як Еванс розвинув свій список кодів, Джозеф Сабін використав свої власні коди для ідентифікаціїї бібліотек у його Dictionary of Books Relating to America (1867-1936).Він використовував "B" та "H" для представлення ПБ Бостону та Гарвардського коледжу відповідно. Інші використовували коди типу: "BoP" та "Har", або "B.P." і "CH". Бібліографії з"являлися одна за одною і для кожного видавника стало суттєвим включати пояснення до використання кодів, які ідентифікували бібліотеки та інші установи. З плином часу, коли одна бібліотека бажала посилатися на інші бібліотеки, були прийняті скорочення, що використовувались для посилань або винаходилися нові скорочення власного гатунку.

У 1916 той факт, що університети Іллінойсу, Небраска, Вісконсіна були напередодні публікацій списків їх серіальних збережень незалежно одна від одної, дали поштовх кооперативному руху у національному масштабі, який виробив перший Union List of Serials (ULS) (1927). В межах цього проекту за необхідністю було створено багато нових ідентифікаторів для бібліотек. За умов, що установи-учасниці знаходилися в кожному штаті Frank Peterson, of the University of Nebraska, розробив мнемонічну систему кодів, яка ідентифікувала місцезнаходження бібліотеки з використанням географічних префіксів. Його географічні префікси охоплювали скорочення відомих штатів Америки та провінції Канади і використовувались у поштовій службі та при інших нагодах..

Схеми Петерсона викликали особливий інтерес у бібліотеці Конгресу, яка широко розповсюдила його Union Catalog як "Project B", зусилля фінансувалися грантом Рокфеллерівського фонду у 1926. До квітня 1932 на закінчення рокфеллерівського проекту Key to Symbols in Union Catalogs було опубліковано бібліотекою Конгресу. Ця публікація визначала 367 бібліотек, представлених в Union Catalog на той час і вважається першим виданням того, що поступово перетворилося на цей MARC list. Не набагато збільшене друге видання з"явилося у січні 1933. Більш розширений Key to Symbols used in the Union Catalog, що містив 685 записів, було видано в серпні 1936 як третє видання.

В міру того, як бібліотеки почали надсилати замовлення до Union Catalog, бібліотека Конгресу почала надавати їм унікальні ідентифікатори, складені з літер алфавіту, що зазвичай включали географічний префікс. З часом декотрі коди, надані для Union List of Serials почали конфліктувати з тими, які були необхідні для нових надходжень до Union Catalog. На протязі багатьох років робилися спроби гармонізації кодів бібліотеки Конгресу з кодами Union List of Serials. Ситуація загострилася у 1937 з появою American Newspapers, 1821-1936, В.Грегорі, яка надавала коди за схемою Петерсона, незважаючи на конкуренцію з Union Catalog.

Ці проблеми сягли нового виміру в жовтні 1939, коли Douglas McMurtrie опублікував Location Symbols for Libraries in the United States. Його список було підготовано "для використання особовим складом American Imprints Inventory of the Historical Records Survey Program". Публікація налічувала 12,000 ідентифікаторів, які представляли кожну публічну, шкільну або університетську бібліотеку у США. На жаль більшість цих бібліотек не брала участь у Union Catalog. Через роки регіональний кооперативний проект на добровольчих засадах прийняв коди McMurtrie для власного використання без консультації з National Union Catalog, лише знаючи що бібліотека Конгреса скоротила 7-ми літерні коди McMurtrie до трьох літер.

В 1941, McMurtrie опублікував Proposed List of Location Symbols for Libraries in All Countries of the World Except the United States. В цьому документі він поділив світ на континенти, країни та міста. Хоча цей документ не витримував масивного перегляду кордонів та географічних найменувань внаслідок Другої світової війни (наприклад,g., Eu-Fr-P for Paris, France; An-C-T for Toronto, Canada in "America, North"). …

….На початку 1970-х, коли почалася масова кооперація установ, стало потрібно захистити унікальний ідентифікатор установи до того, як брати участь у будь-якому бібліографічному проекті, який потребував відповідного ідентифікатора. Відповідальність за надання кодів організаціям була надана різноманітним відділенням бібліотеки Конгресу, включаючи Catalog Publication Division, його наступників: Catalog Management and Publications Division, and Enhanced Cataloging Division. В 1994 Network Development та MARC Standards Office (NDMSO) підсумували задачу надання нових кодів, підтримки списку та надання йому доступності. Тому що в останні роки коди у списку почали використовуватися у МАРК-записах, саме тут справа Frank Peterson, Douglas McMurtrie, складачів Union List of Serials, були продовжена тут.

Видання списку 1996 ( 15-е) було опубліковане під титулом USMARC Code List for Organizations, а титул цього видання 2000 було змінено на MARC Code List for Organizations на знак признання гармонізації USMARC та CanMARC для утворення нового формату MARC 21, та розширеного застосування цих кодів в інших MARC форматах.

Сучасний розвиток

З розвитком у 1960-х форматів MARC для машиночитаних даних, коди ідентифікації використовуються інакше, ніж для визначення фондозберігаючих установ. В машиночитаних записах коди організацій ідентифікують агенції каталогізації, створювачів запису, видавничих організацій, агенцій, що надають запису контрольний номер та інші специфічні для установ дані на додаток до визначення фондів.За останню декаду ідентифікатори установ з MARC Code List for Organizations розповсюдилися на міжнародному рівні. З багатьма зарубіжними замовленнями кодів для національних бібліотек та великих університетських бібліотек, які беруть участь в американоорієнтованих проектах. Список зараз включає майже 5000 кодів для неамериканських організацій, приблизно 17% від загальної кількості. Успіхи кооперативних проектів каталогізації, що дозволяють установам розподіляти машиночитану бібліографічну інформацію, зробили ще більший наголос на значенні єдиної системи кодів організацій. На додаток система МБА також широко використовує коди організацій. Міжнарродний стандарт для кодів організацій (ISO 15511--International standard identifier for libraries and related organizations) обіймає багато з рис цих кодів в МАРК-списку. При публікації ISO 15511 акумулює коди з цього списку, але декілька ревізій політики надання кодів для неамериканських організацій буде потребуватися в МАРК-списку.

Структура кодів

MARC organization codes структуровані та побудовані мнемонічно, щоб допомагати при візуальному сприйнятті місцезнаходження та ідентифікацію представлених установ. ULS система мнемонічних кодів базована на географічному місцезнаходженні біла прийнята бібліотекою Конгресу для багатьох кодів організацій, особливо бібліотек. Бібліотеки міст, штатів, національні та університетські не мають тенденцій змінювати місцезнаходження, в той час як комерційні фірми інколи переміщуються з міста до міста, із штату до штату. Тому ідентифікатори, створені для них у ранні роки складення списку, зазвичай базуються на самому найменуванні організації більше ніж на комбінації географічних та іменних елементів. В останні роки більш виважена політика надання кодів дозволила усім новим кодам починатися з географічного префікса.

Загальна структура

Загальні принципи, що використовуються при складанні кода:

  • Набір символів - Коди складаються з символів основного набору латинської абетки та тире. Круглі дужки трапляються у деяких застарілих кодах, але не використовуються у знов наданих кодах. Тире враховуються при визначенні максимальної довжини коду, але ігноруються при сортуванні та визначенні унікальності коду.
  • Case - Коди зазвичай являють собою комбінацію великих та малих абеткових символів, хоча вони можуть складатися лише з великих або лише з малих літер. Використання великих та малих літер полегшує прочитання кодів. Розмір літер ігнорується при сортуванні та визначенні унікальності коду.
  • Довжина - Коди мають різну довжину, але не повинні перевищувати 8 символів. Тире ( - ), що використовується у деяких кодах, включається до загального рахунку символів. С початку 1989 р., коди, які налічували більше ніж вісім символів, було або скорочено, або виключено та замінено новими (коротшими) кодами, відповідно до нової політики, узгодженої з різними користувачами MARCу.

Структура підрозділів

Кожний код налічує від одного до чотирьох підрозділів. Перший підрозділ зазвичай представляє вищий рівень географічного підпорядкування. Наступні підрозділи представляють нижчі рівні підпорядкування та/або власне найменування установи. Початковий символ кожного підрозділу є великою літерою, хоча кінцевий підрозділ, який визначає установу, може складатися лише з великих літер.

  • Перший підрозділ - Для установ США, перший підрозділ зазвичай визначає штат або територію. Для організацій різних країн, крім США, перший підрозділ визначає країну. Цей географічний розділ має один або два абеткових символи. Штатам США, які були найбільш активні бібліографічно у той час, коли система тільки складалася, було надано однолітерний визначник (наприклад: коди установ штату Нью-Йорк використовують географічний префікс "N" як початковий елемент MARC-коду). Інші підпорядкування та ті, чиї найменування починаються з тієї ж літери, визначаються додаванням маленької літери до початкової великої (наприклад: "Nc" для Північної Кароліни (North Carolina), "Ag" для Аргентини (Argentina). Коли перший підрозділ визначав країну, було зроблено спробу співвіднести географічний префікс із кодом країн у MARC Code List for Countries. Для деяких встановлених давно префіксів (наприклад:"Ca" для Канади (Canada) та "Uk" для Великобританії (England), географічний префікс на рівні країни у списку є іншім.
  • Другій підрозділ - У більшості випадків, підрозділ підпорядкованості вищого рівня передує другому підрозділу, що визначає географічне утворення нижчого рівня, такі як місто, або населений пункт. Цей підрозділ починається з великої літери та складається з одного або більше абеткових символів. Підрозділи для міст та населених пунктів зазвичай мають один або два символи (наприклад: "TxDa" для Далласа, Техас(Dallas, Texas), хоча інші є довшими (наприклад: "NNopo" для Northport, New York, та "MStoc" для Stockbridge, Massachusetts). На сучасному етапі перевага надається двосимвольним префіксам для міст, тому три-чотирисимвольні коди скорочуються, а односимвольні розширюються до двох символів.
  • Третій підрозділ - Третій підрозділ визначає найменування установи. Цей розділ також починається з великої літери і складається з одної або більше великих або маленьких літер. Літери беруться зі слів найменування організації, зазвичай початкові літери, але збіг з існуючими кодами може потребувати іншого вибору. Приклади включають: "MSaE" для Essex Institute в Salem, Mass., "MSaP" для Peabody Museum в тому ж місті, "PPiUSM" для U.S. Bureau of Mines в Pittsburgh, Pa., "PPiUS" для U.S. Steel corporation, також в Pittsburgh, та "FrPURD" для Universite Rene Descartes в Paris, France.
  • Четвертий підрозділ - Четвертий підрозділ іноді додається до коду для визначення відділу великої організації. Якщо основний код вже налічує сім (7) знаків, він може розділюватися від попередніх підрозділів за допомогою тире ( - ), наприклад, "ICU-L" для Law Library of the University of Chicago; "DN-Ob" для Naval Observatory, відділення U.S. Department of the Navy в Washington, D.C. Четвертий підрозділ також починається з великої букви і складається з одної або більше великих та малих літер. Літери взяті зі слів найменування відділу установи. Тире входить до переліку символів, максимальна кількість яких - 8. Формула коду без тире така ж унікальна як і інші діючі коди у списку. 

Винятки з стандартної структури

Зусилля багатьох осіб по створенню та підтримці ідентифікаторів установ були на протязі багатьох років. Для спрощення на початку присвоєння кодів використовувалися такі спеціальні умови, тому що вони більше не використовуються у сучасній практиці надання кодів. Знайомство з цією старою практикою допомагає зрозуміти, чому особлива комбінація літер була надана організації.

  • Офіціальні державні бібліотеки США часто ідентифіковані лише кодом штату. Наприклад, "Мо" (Монтана)
  • Державні університети США ідентифікувалися введенням літери "U", наступною після коду штату, наприклад, "TxU" (Техаський університет), "InU"(Університет штату Індіана).
  • Історичні товариства міст, штатів США та канадських провінцій представлені кодом "Hi", доданим до географічних кодів "WHi"(історичні товариства Вашингтону), "MnHi" (історичні товариства Манітоби).
  • Невелика кількість бібліотек, які брали участь у найранніх бібліографічних проектах зберегли коди, які було їм надано до встановлення стандартної структури. Наприклад, "MH" для Гарварду та "CtY" для Yale (позначки міста випущені в обох випадках).
  • Старі коди, надані публічним бібліотекам міст США та Канади, часто складаються з підрозділу штату США або канадської провінції і лише позначки міста. Коди, надані після 1992 не дотримуються цієї практики і включають підрозділ, що представляє назву організації, якщо ця назва просто "Публічна бібліотека" (представляється як "PL").
  • Для комерційних установ старі коди складаються з кодів, що засновані на назві самої фірми. Наприклад, "BMI" для Bay Microfilms, Inc., "UnM" для University Microfilms, та "EpG" для the EP Group of Companies. Ці ідентифікатори вважаються за один підрозділ, в той час як для організацій і установ, які мають старі коди, він є третім підрозділом. Хоча декотрі з цих кодів не мають географічних префіксів, що заважає їх розшифровуванню, їх було залишено без змін.
  • У більшості випадків код організації змінюється, коли змінюється її розташування або найменування. У меншій кількості випадків організації/установи надають перевагу старим кодам з метою мінімізувати плутанину. Наприклад, декотрі університети штатів зберігають літери, що стосуються їх попередніх найменувань або статусу. Такі як "T" для "Teacher" або "C" для "College".

Довідник з використання

Коди організацій в цьому переліку складені для використання в тому разі, коли запис повного найменування організації неможливий або небажаний. Немає жодних обмежень використання цих кодів за межами МАРК-формату або бібліографічного середовища. Тому що коди є унікальними незалежно від цих великих літер або дефісів, вони можуть записуватися усі в маленькому регістрі або у великому, з дефісами або без них. Формат МАРК 21 вимагає використання кодів цього списку в декількох елементах даних (наприклад, поле 040 Джерело каталогізації). Рекомендується, щоб використання великих літер та дефісів, відображених у цьому списку , дотримувалось настільки, наскільки це можливо, з метою полегшення прочитання цих кодів. Хоча використання видалених кодів припускається у МАРК-записах, їх використання у знов створених записах небажане, тому що видалені коди часто є неунікальними, або менш бажаними ніж діючі коди установ/організацій. Посилання від видалених кодів до діючих МАРК-кодів установ/організацій включені до цього переліку.

Коди установ за межами США

Коди установ/організацій за межами США взагалі структуровані подібно до американських кодів. За винятком першого підрозділу, який призначений для визначення країни. Як згадувалось раніше, перший підрозділ коду зазвичай базується на коді з MARC Code List for Countries (наприклад: "Fr" для Франції). Другий підрозділ представляє місцеве підпорядкування, зазвичай місто. Кінцевий підрозділ представляє сучасне найменування організації і в деяких випадках може бути відсутнім, тому що був описаний попередньо. Для Канади після підрозділу країни слідує підрозділ, що визначає провінцію, а третій підрозділ визначає місто. Четвертий підрозділ представляє найменування установи.

Національна бібліотека Канади (NCL) надає коди для канадських організацій. Поточною практикою для списку МАРК є додавання префіксу "Ca" до кодів, наданих NLC.

У 1973, Національна бібліотека Канади перевірила всі канадські коди, які вміщували маленькі літери таким чином, щоб використовувались лише великі літери. У США комбінування великих та маленьких літер продовжує використовуватись, хоча для знов надані канадських кодів тільки друга літера коду є маленькою (наприклад, "CaOONL")

Найменування та адреси

Найменування та адреси організацій/установ, перелічених в цій публікації, є достатньо повними для поштових цілей. Але більшість бібліотек штатів, міст, коледжів та університетів можуть мати визначення місцезнаходження без вуличної адреси. Часто для останніх надаються лише визначення міста, штату, поштового коду. Була здійснена спроба включати вуличну адресу (за її доступності), коли ця публікація готувалася до друку. Для іноземних установ назва країни надається обов'язково.

Онлайновий пошук за кодом або найменуванням

Зараз ви можете звернутися безпосередньо до пошукового інтерфейсу бази даних MARC Organization Code, або прочитати про зміст першої бази даних online. Веб-сторінка забезпечує доступ до MARC Code List for Organizations за кодом або найменуванням установи/організації.

Пошук за кодом

Пошук за MARC organization code може здійснюватись як за діючими і недіючими кодами, тому що було впроваджено нормалізовану версію діючих МАРК-кодів без дефісів або великих літер, ключ для вірної комбінації великих та малих літер при пошуку не потрібен. Дійсні та недійсні коди однозначно промарковані у базі даних MARC organization code.

Пошук за назвою організації

Також можливий пошук за назвою організації. Підтримується як пошук за ключовими словами, так і контекстний. При пошуку не потрібно враховувати регістр або діакритичні знаки. Для організацій з варіантами найменувань забезпечені записи на кожну форму найменування. Назви іноземних організацій занесені різними мовами. Але у всіх випадках найменування представлені тільки латиницею. Транслітерація найменувань іншими нероманськими графіками зазвичай проводиться за широко використовуваними таблицями романізації ALA-LC Romanization Tables.

Як замовляти нові коди

Починаючи пошук у базі даних, по-перше, упевнитись в тому, що код ще не був наданий. Якщо ви не знайшли коду для вашої установи/організації, натисніть на один з цих лінків, щоб визвати дуже легку у використанні онлайнову форму замовлення на мові за вашим вибором.

[ENGLISH] - - [ESPANOL] - - [PORTUGUES]

З моменту вашого звернення за новим кодом і до його одержання потрібен час від одного до двох тижнів. The MARC Code List for Organizations є дуже динамічним. Від 50 до 100 нових кодів додаються щотижня. Тому що інформація, надана у замовленні, має бути верифікована та надіслана до MARC Organization Codes database, короткий проміжок між часом вимога та з"явлення знов наданого коду у базі даних є зрозумілим. Найменування та адреси враховуються, коли нас повідомляють про зміни. Ви можете використати онлайнову форму замовлення для коду лише однієї організації. Якщо вам необхідні коди для більшої кількості організацій, ви можете заповнити Веб-форму для кожної організації, але найкраще посилати замовлення через e-mail, яка включає перелік назв організацій, їх адреси (включає вулицю, місто, штат, поштовий код та країну) та контактну інформацію за наступною e-mail адресою: NDMSO@LOC.GOV

Примітка: Із міркувань безпеки вкладення до email повідомлень (такі як MS Word files) не приймаються.

Замовлення на присвоєння нових кодів MARС organization codes або зміни до існуючих найменувань та/або адрес можна також надсилати факсом до: +1-202-707-0115 або звичайною поштою до:

  • Library of Congress
  • Network Development and MARC Standards Office
  • 101 Independence Avenue, S.E.
  • Washington, D.C. 20540-4402, U.S.A.