У День української писемності та мови часто згадуємо вмістилища мовних скарбів – словники. Українську лексикографію ХХ ст. неможливо уявити без унікального словникарського доробку Бориса Грінченка.
Для збирання унікального комплексу лексики Б. Грінченкові потрібні були різноманітні джерела. Значна кількість книг з бібліотеки Бориса Грінченка нині зберігається у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського. Власні книги дають уявлення не тільки про читацький інтерес автора, а й про джерельну базу його наукових досліджень. Серед стародруків збірки – невеличка книжечка – «Лексікон сиріч Словесник славенскіи», виданий Друкарнею Почаївського Успенського монастиря у 1804 р.
Особисті книжки визначних мовознавців не тільки представляють коло їхніх наукових зацікавлень, але також дають можливість реконструювати творчі пошуки, встановити непрямі джерела, які могли бути використані або просто надихали власників на їхню складну і важливу працю.