Відділ бібліометрії та наукометрії

Відділ бібліометрії та наукометрії
створено 2012 року на базі відділу сховища даних

Напрями діяльності

Hi-TechУ галузі наукових досліджень — розробка теоретичних і прикладних питань розвитку бібліометричних та наукометричних технологій, аналіз концепцій і парадигм бібліотекознавства та напрямів трансформації бібліотечно-інформаційної сфери в умовах глобалізації.

У галузі науково-прикладних робіт — бібліометричний і наукометричний моніторинг вітчизняної системи документальних комунікацій, інформаційно-технологічна підтримка формування зібрань наукових серіальних видань України і сприяння входженню цих видань у міжнародні та національні бібліометричні бази даних.

У галузі науково-методичної діяльності — підготовка інструктивно-методичних та організаційних матеріалів з питань бібліометричних і наукометричних технологій; проведення семінарів, лекцій і практичних занять для підвищення кваліфікації бібліотечних і інформаційних фахівців за профілем діяльності Відділу.

Основні результати діяльності
  1. Створено загальнодержавний репозитарій електронних версій наукової періодики України, в якому станом на кінець 2012 р. накопичено близько 700 тис. статей з більш як 1,7 тис. журналів і збірників наукових праць. Серед проектів відкритого доступу репозитарій не має аналогів у Європі та СНД. Нормативною базою наповнення репозитарію став підготований з участю фахівців Відділу спільний наказ ВАК і НАН України "Про затвердження Порядку передавання електронних копій періодичних друкованих наукових видань на зберігання до Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15 січня 2009 р. N 20/16036.

  2. Сформовано електронну бібліотеку авторефератів дисертацій, захищених в Україні в 1998-2011 роках. Станом на 2012 р. у згаданому зібранні накопичено 64 тис. електронних версій авторефератів. Пошуковий апарат зібрання надає можливість виявлення потрібних документів за прізвищами авторів, словами з назв авторефератів та текстів їх анотацій, галузями наук і роками захисту дисертацій. Створене зібрання інтегровано в Європейську бібліотеку

  3. Розроблено системотехнічні засади архівування інформаційних ресурсів мережі Інтернет, що розглядається як розширення меморіальної функції бібліотеки в умовах переходу від "ери Гутенберга" до епохи електронних комунікацій. Створено інформаційну технологію формування бібліотечного фонду мережевих ресурсів, що передбачає моніторинг і архівування наукової та суспільно значущої інформації в українському сегменті мережі Інтернет, вибіркове архівування зарубіжних мережевих джерел інформації (насамперед, з пріоритетних напрямів інноваційної діяльності в Україні), а також опрацювання поточних надходжень інформаційних ресурсів на компакт-дисках. У Інтранет-середовищі Бібліотеки сформовано універсальний за видовою та тематичною ознаками електронний фонд обсягом 700 тис. публікацій. Переважна більшість цих публікацій у фондах бібліотек України відсутня.

  4. Здійснено комплекс заходів щодо розвитку загальнодержавної системи реферування української наукової літератури. Розширено коло учасників кооперативного формування загальнодержавної реферативної бази даних "Україніка наукова" (крім Інституту проблем реєстрації інформації НАН України до цієї роботи залучені Національна наукова медична бібліотека України та Державна науково-педагогічна бібліотека імені В. О. Сухомлинського). Реферативна база даних обсягом понад 400 тис. записів знаходиться у вільному доступі на сайті Бібліотеки. На її основі здійнювалося видання Українського реферативного журналу "Джерело", що виходить у чотирьох галузевих серіях з періодичністю 6 разів у рік.

  5. Досягнено новий рівень мережевого обслуговування користувачів. Читальні зали, де знаходиться понад 50 автоматизованих робочих місць, під'єднані до Інтернету телекомунікаційними каналами з пропускною спроможністю 100 Mb/сек. Крім того, за сприяння Посольства США в Україні в основному приміщенні Бібліотеки організовано дві зони Wi-Fi доступу до мережі Інтернет. Завдяки проведеним роботам у 2005-2012 роках кількість Інтернет-користувачів зростала експоненційно (див. нижче). Має місце тенденція збільшення попиту на повнотекстові ресурси, що приводить до випереджаючого зростання трафіку (обсягу наданої користувачам інформації). Найбільш популярним є репозитарій електронних версій наукової періодики України — до нього звертається 80 % користувачів.


    Зростання кількості Інтернет-користувачів у 2005—2012 роках
    (показник відвідування наведено станом на 15 травня кожного року)
    Рік 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
    Кількість користувачів (тис.) 3,5 4,8 8,4 12,4 16,8 29,8 48,7 62,6

  6. Створено корпоративну систему доступу до передплачених мережевих ресурсів провідних світових постачальників наукової інформації. Її функціональні можливості забезпечують надання повного спектру онлайнових сервісів у Екстранет-середовищі Бібліотеки і децентралізований доступ до визначеного ліцензійними угодами кола джерел інформації з локальних мереж установ НАН України. За 5 років функціонування системи науковцями проведено 474 тис. користувацьких сесій, у ході яких здійснено 695 тис. пошуків, одержано 600 тис. рефератів і 2,3 млн. повних текстів публікацій.

  7. Здійснено оцифрування та представлення на сайті Бібліотеки генерального алфавітного каталогу (понад 5 млн. карток) та каталогу дисертацій 1951-2006 рр. (близько 100 тис. карток). Розроблено дворівневий пошуково-навігаційний апарат каталогів. Початковий пошук проводиться за роздільниками, що відокремлюють масиви зображень карток один від одного. Після знаходження потрібного роздільника здійснюється послідовний перегляд зображень карток, розміщених у алфавітному порядку.

  8. Проведено комплекс наукометричних досліджень щодо стану представлення української науки у базі даних Scopus, публікаційної активності та показників цитування вітчизняних суб'єктів системи наукових комунікацій. Результати дослідження оперативно представлялись на веб-сторінках "Рейтинг установ НАН України", "Рейтинг установ НАМН України", "Рейтинг установ НААН України", "Рейтинг ВНЗ України" та "Рейтинг науковців України". Вони також неодноразово доповідались на конференціях і семінарах різного рівня та на сесіях загальних зборів НАН України.

  9. Спільно з Українською академічною та дослідницькою мережею (УАРНЕТ) створено опорний вузол Київського фрагменту академічної Екстранет-мережі. До нього підключені установи трьох територіальних осередків НАН України, розташованих у Кібернетичному центрі, на проспекті Науки та у Феофанії. Цей вузол використовується, зокрема, в інформаційній магістралі між Великим Адронним Коллайдером (ЦЕРН, Женева) та ГРІД-кластером Інституту теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова НАН України.

У цілому одержані результати дають змогу:

  • досягти якісно нового рівня задоволення універсальних інформаційних потреб суспільства;
  • зміцнити науково-інформаційну базу для підтримки інноваційної діяльності в Україні;
  • забезпечити належне представлення у мережі Інтернет національних інформаційних ресурсів;
  • розширити доступ до світових джерел інформації;
  • сприяти формуванню позитивного іміджу України в світовому співтоваристві.

Виконавці: канд. техн. наук Л. Костенко, канд. екон. наук А. Чекмарьов, канд. наук з соціальних комунікацій Т. Симоненко, канд. іст. наук Д. Соловяненко, канд. техн. наук Ю. Яковлєва, н. с. О. Жабін, н. с. О. Соболевський, м. н. с. О.Азарова, м. н. с. І. Гах, м. н. с. Є. Корнілова.


Фото

9 листопада 2006 р.
Президент України Віктор Ющенко
знайомиться з розробками Відділу
Фото з офіційного сайта Президента України   1   2   3


Copyright © 1997-2011, Леонід Костенко,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ