Хоча гіпертригліцеридемія (ГТЕ) часто виявляється у хворих на артеріальну гіпертензію та може підвищувати ризик серцево-судинних ускладнень, необхідність її зниження та шляхи доволі дискусійні. Мета дослідження - порівняння показників ліпідів крові, параметрів гомеостазу глюкози, коморбідності та 5-річного виживання без серцево-судинних ускладнень у пацієнтів з дуже високим ризиком гіпертензії з/без ГТЕ, котрі одержували терапію аторвастатином помірної інтенсивності. Після початкового обстеження 107 таких пацієнтів було розподілено на 2 групи - без ГТЕ (n = 49, група 1) та з ГТЕ (n = 58, група 2). Впродовж 5 років проводилось щорічне опитування пацієнтів щодо попередніх госпіталізацій та скринінг діабету. Причини, перебіг та наслідки госпіталізацій з'ясовувались на підставі медичної документації. Госпіталізація з приводу гострого інфаркту міокарда, інсульту, декомпенсації серцевої недостатності або смерть було включено у комбіновану кінцеву точку серцево-судинних проявів. Виживання аналізували за допомогою методу Каплана - Мейера. Для статистичної обробки результатів використовували непараметричні методи. У групі 2 виявлено вищі медіани логарифмічного відношення тригліцеридів до холестеролу ліпопротеїнів високої щільності, продукту акумуляції ліпідів, рівня інсуліну натще та індексу HOMA (P << 0,002), що вказувало на переважання малих щільних часточок ліпопротеїдів низької щільності, ектопічне відкладання жиру та резистентність до інсуліну. У пацієнтів з ГТЕ частіше виявляли цукровий діабет 2 типу (58,6 % у порівнянні з 34,5 % у групі 1, включаючи вперше виявлені випадки під час початкового обстеження та нові випадки впродовж 5-річного спостереження P = 0,02), стеатоз печінки (81,0 % у порівнянні з 55,1 %, P = 0,006) та літогенні розлади жовчного міхура (55,2 % у порівнянні з 34,7 %, P = 0,05). У жінок з ГТЕ частіше спостерігали гістероваріектомію в анамнезі (55,2 % проти 19,0 % у групі 1, P = 0,018). Не зважаючи на тривалу терапію аторвастатином у дозі 20 - 40 мг, пацієнти часто не досягали рекомендованих рівнів ліпопротеїнів низької щільності та мали гірші показники виживання через більшу кількість серцево-судинних ускладнень (39,6 % у порівнянні з 22,4 % у групі 1, P = 0,027). Зважаючи на те, що інтенсифікація статинотерапії посилить ризик спричинення діабету, пошук ефективної та безпечної стратегії вторинної профілактики у цій когорті пацієнтів є необхідним і вимагає подальших досліджень.

  Повний текст PDF - 1.366 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"