Вивчено вплив позакореневої обробки рослин пшениці озимої комплексом мікроелементів аватар-1, створеним за допомогою нанотехнологій, який містить магній, мідь, залізо, цинк, манган, молібден і кобальт, хелатовані природними карбоновими кислотами, на показники фотосинтетичної активності прапорцевого листка за різних умов вологозабезпечення. Дослідження проведено у вегетаційному досліді на двох сортах озимої м'якої пшениці (Triticum aestivum L.) - високоврожайному Астарта, що характеризується тривалим збереженням активності фотосинтетичного апарату в період наливання зерна (stay-green фенотип), та Наталка з високим вмістом білка в зерні. У фазу колосіння (ВВСН 59) дослідні рослини обприскували мікроелементним комплексом. Контролем слугували рослини, обприскані водопровідною водою. Через 6 діб після обробки на початку фази цвітіння (ВВСН 61) половину рослин дослідного і контрольного варіантів піддавали дії посухи (7 діб за вологості грунту 30 % повної вологоємності (ПВ)), друга половина рослин розвивалась за оптимального вологозабезпечення 70 % ПВ. Встановлено, що посуха суттєво зменшувала інтенсивність фотосинтезу листків у порівнянні з умовами нормального поливу, однак фотосинтетична активність рослин, оброблених мікроелементним комплексом, знижувалась менше - відповідно на 36 і 33 % у сортів Астарта і Наталка, тоді як у необроблених рослин - на 46 і 52 %. При цьому за дефіциту вологи інтенсивність фотосинтезу прапорцевих листків рослин, оброблених мікроелементним комплексом, була вищою, ніж у необроблених: у сорту Астарта на 22 %, у сорту Наталка - на 34 %. Інтенсивність фотодихання прапорцевого листка на відміну від фотосинтезу суттєво зростала за умов посухи: у необроблених рослин сорту Астарта на 82 %, в обробленх мікроелементним комплексом - на 39 %, у сорту Наталка, навпаки, в рослин дослідного варіанта - на 96 %, в необроблених - на 44 %. Обробка рослин мікроелементним комплексом підвищувала фотохімічну активність ФС II їх прапорцевого листка як за оптимального вологозабезпечення, так і за умов посухи й ослаблювала пошкоджувальну дію останньої. Максимальна квантова ефективність ФС II в оброблених рослин обох сортів знижувалась приблизно на 2 %, у контрольних рослин сортів Астарта й Наталка - відповідно на 5 і 12 %. Зроблено висновок, що позакоренева обробка рослин пшениці озимої комплексом мікроелементів суттєво підвищує стійкість їх фотосинтетичного апарату до грунтової посухи, хоча помітно не змінює інтенсивність асиміляції CO2 за оптимального вологозабезпечення. Збереження високих рівнів асиміляції CO2 і фотохімічної активності ФС II за умов посухи у разі обробки мікроелементним комплексом сприяло підвищенню зернової продуктивності рослин. Позитивний ефект мікродобрива сильніше виражений у менш стійкого до посухи сорту.Вивчено вплив позакореневої обробки рослин пшениці озимої комплексом мікроелементів аватар-1, створеним за допомогою нанотехнологій, який містить магній, мідь, залізо, цинк, манган, молібден і кобальт, хелатовані природними карбоновими кислотами, на показники фотосинтетичної активності прапорцевого листка за різних умов вологозабезпечення. Дослідження проведено у вегетаційному досліді на двох сортах озимої м'якої пшениці (Triticum aestivum L.) - високоврожайному Астарта, що характеризується тривалим збереженням активності фотосинтетичного апарату в період наливання зерна (stay-green фенотип), та Наталка з високим вмістом білка в зерні. У фазу колосіння (ВВСН 59) дослідні рослини обприскували мікроелементним комплексом. Контролем слугували рослини, обприскані водопровідною водою. Через 6 діб після обробки на початку фази цвітіння (ВВСН 61) половину рослин дослідного і контрольного варіантів піддавали дії посухи (7 діб за вологості грунту 30 % повної вологоємності (ПВ)), друга половина рослин розвивалась за оптимального вологозабезпечення 70 % ПВ. Встановлено, що посуха суттєво зменшувала інтенсивність фотосинтезу листків у порівнянні з умовами нормального поливу, однак фотосинтетична активність рослин, оброблених мікроелементним комплексом, знижувалась менше - відповідно на 36 і 33 % у сортів Астарта і Наталка, тоді як у необроблених рослин - на 46 і 52 %. При цьому за дефіциту вологи інтенсивність фотосинтезу прапорцевих листків рослин, оброблених мікроелементним комплексом, була вищою, ніж у необроблених: у сорту Астарта на 22 %, у сорту Наталка - на 34 %. Інтенсивність фотодихання прапорцевого листка на відміну від фотосинтезу суттєво зростала за умов посухи: у необроблених рослин сорту Астарта на 82 %, в обробленх мікроелементним комплексом - на 39 %, у сорту Наталка, навпаки, в рослин дослідного варіанта - на 96 %, в необроблених - на 44 %. Обробка рослин мікроелементним комплексом підвищувала фотохімічну активність ФС II їх прапорцевого листка як за оптимального вологозабезпечення, так і за умов посухи й ослаблювала пошкоджувальну дію останньої. Максимальна квантова ефективність ФС II в оброблених рослин обох сортів знижувалась приблизно на 2 %, у контрольних рослин сортів Астарта й Наталка - відповідно на 5 і 12 %. Зроблено висновок, що позакоренева обробка рослин пшениці озимої комплексом мікроелементів суттєво підвищує стійкість їх фотосинтетичного апарату до грунтової посухи, хоча помітно не змінює інтенсивність асиміляції CO2 за оптимального вологозабезпечення. Збереження високих рівнів асиміляції CO2 і фотохімічної активності ФС II за умов посухи у разі обробки мікроелементним комплексом сприяло підвищенню зернової продуктивності рослин. Позитивний ефект мікродобрива сильніше виражений у менш стійкого до посухи сорту.

  Повний текст PDF - 425.248 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"