За температури нижчої від критичного рівня (10 - 12 <$E symbol Р>C) ріст і розвиток рослин гальмується. Одним з основних механізмів адаптації рослин до зниження температури є збільшення за цих умов плинності ліпідної фази мембран, що надає змогу підтримувати необхідну для виживання швидкість мембранних процесів, зокрема активність фотосинтетичного транспорту електронів. У зоні помірного клімату на рослини часто впливає нічне зниження температури аж до приморозків. Горох (Pisum sativum L.) належить до холодостійких видів, здатних витримувати тривале зниження температури. Вирощено рослини гороху за постійної температури 20 - 22 <$E symbol Р>C протягом 11 днів, після чого протягом 6 днів частину рослин у нічний час вміщували в камери з температурою 6 <$E symbol Р>C. Вивчено температурну залежність фотохімічної активності хлоропластів, ізольованих із листків контрольних і охолоджених рослин. Показано, що максимальне значення швидкості роз'єднаного транспорту електронів від води до гексаціаноферату(III) калію у контрольних хлоропластах спостерігалося за температури 22 <$E symbol Р>C, тобто за температури вирощування рослин, тоді як після нічного охолодження рослин крива температурної залежності зміщувалася в бік низьких температур, а максимальна швидкість реакції реєструвалася за температури близько 12 <$E symbol Р>C. У нероз'єднаних хлоропластах величина світлоіндукованого поглинання протонів (<$E DELTA>Н<^>+) і швидкість поглинання кисню в реакції перенесення електронів від H2О до метил-віологену різко знижувалися при зміні температури реакційного середовища від 14 до 10 <$E symbol Р>C в контролі і більш плавно за температур від 10 до 6 <$E symbol Р>C в експериментальних рослин. Різке падіння швидкості фотохімічних реакцій при зниженні температури може бути зумовлене фазовим переходом мембранних ліпідів і уповільненням дифузійних процесів. Ці результати дають змогу розглядати показник <$E DELTA>Н<^>+ як індикатор плинності ліпідної фази мембран хлоропластів у порівняльних дослідженнях. При зниженні температури величина трансмембранного градієнта протонів (<$E DELTA>pH), яку оцінено за світлозалежним гасінням флуоресцентної мітки 9-аміноакридину, перевищувала контроль у хлоропластах охолоджених рослин, що може бути пов'язано з поліпшенням ізолюючої функції мембран. Отримані дані свідчать, що за адаптації рослин гороху до зниження нічних температур стан фотосинтетичних мембран хлоропластів змінюється, що забезпечує збереження їх функціональної активності.

  Повний текст PDF - 178.745 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"