У багатьох пацієнтів типова клінічна картина гострого апендициту (ГА) відсутня, що спричинює високу частоту діагностичних помилок і, відповідно, зростання частоти ускладнених форм ГА. Це зумовлює необхідність пошуку доступних лабораторних маркерів, які б дали змогу з високим ступенем достовірності виділяти дітей не тільки з ГА, але й з перфорацією червоподібного відростка. Питання, який метод апендектомії обрати в дитини - традиційний чи мініінвазивний - залишається дискусійним. Мета роботи - узагальнити результати діагностики та лікування ГА у дітей з використанням різноманітних лабораторних маркерів, ультрасонографії (УСГ) і лапароскопічних втручань. Робота грунтується на результатах обстеження та лікування 3171 дітей, яких оперували з приводу ГА упродовж 2009 - 2018 рр. Діагноз встановлювали на основі анамнезу, об'єктивного та лабораторного обстеження. УСГ проводили в 1183 (37,3 %) дітей. Відкриту апендектомію (ВА) виконували у 2879 (90,8 %), а лапароскопічну (ЛА) - у 292 (9,2 %) дітей. З метою оцінки результатів використовували методи варіаційної статистики, визначення специфічності, чутливості, позитивної і негативної прогностичної цінності тощо. Висновки: для діагностики ГА серед лабораторних показників найкращу прогностичну цінність виявляє СНЛ, а для доопераційної діагностики перфоративного апендициту - показники натріємії і СНЛ. У дітей з гострим абдомінальним синдромом УСГ дає змогу з високим ступенем достовірності підтвердити або виключити діагноз ГА. Лапароскопічна апендектомія є реальною альтернативою традиційним методам лікування ГА. Окрім добре відомих переваг мінінвазивної хірургії, ЛА має переваги у віддалені терміни після операції.

  Повний текст PDF - 207.916 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"