Мета роботи - підвищити ефективність лікування хворих з локалізованим нирково-клітинним раком шляхом вивчення якості життя пацієнтів та визначення оптимального методу оперативного лікування. Із 511 пацієнтів з локалізованим нирково-клітинним раком (Т1-Т2 N0M0), у яких було оцінено якість життя за опитувальником SF-36, резекцію нирки виконано 422 (82,6 %), нефректомію - 89 (17,4 %). Медіана тривалості спостереження становила 28,9 міс (від 3 до 131 міс). Усвідомлення пацієнтом, що він позбавився онкологічного захворювання, підвищило оцінку якості життя переважно за показниками психологічного компонента здоров'я як після нефректомії, так і після резекції нирки. Порівнянням якості життя пацієнтів зазначених груп отримано статистично значущу перевагу резекції нирки над нефректомією за п'ятьма показниками якості життя, а саме: фізичного функціонування - 75 [65; 85] балів після нефректомії та 80 [70; 90] балів після резекції нирки (p << 0,005); загального стану здоров'я - 65 [57; 72] та 70 [65; 80] (p << 0,001); життєвої активності - 65 [55; 70] та 70 [60; 75] (p << 0,005); психічного здоров'я - 76 [60; 80] та 80 [68; 88] (p << 0,005); емоційно-рольового функціонування - 66,7 [66,7; 100] та 100 [66,7; 100] (p << 0,05) балів відповідно. Висновки: резекція нирки має статистично значущу перевагу над нефректомією за якістю життя пацієнтів, визначеною за опитувальником SF-36, здебільшого за рахунок кращої психологічної оцінки пацієнтом стану свого здоров'я (p << 0,01). Відмінності між досліджуваними групами пацієнтів за показниками інтенсивності болю, соціального та фізично-рольового функціонування не виявлено.Мета роботи - підвищити ефективність лікування хворих з локалізованим нирково-клітинним раком шляхом вивчення якості життя пацієнтів та визначення оптимального методу оперативного лікування. Із 511 пацієнтів з локалізованим нирково-клітинним раком (Т1-Т2 N0M0), у яких було оцінено якість життя за опитувальником SF-36, резекцію нирки виконано 422 (82,6 %), нефректомію - 89 (17,4 %). Медіана тривалості спостереження становила 28,9 міс (від 3 до 131 міс). Усвідомлення пацієнтом, що він позбавився онкологічного захворювання, підвищило оцінку якості життя переважно за показниками психологічного компонента здоров'я як після нефректомії, так і після резекції нирки. Порівнянням якості життя пацієнтів зазначених груп отримано статистично значущу перевагу резекції нирки над нефректомією за п'ятьма показниками якості життя, а саме: фізичного функціонування - 75 [65; 85] балів після нефректомії та 80 [70; 90] балів після резекції нирки (p << 0,005); загального стану здоров'я - 65 [57; 72] та 70 [65; 80] (p << 0,001); життєвої активності - 65 [55; 70] та 70 [60; 75] (p << 0,005); психічного здоров'я - 76 [60; 80] та 80 [68; 88] (p << 0,005); емоційно-рольового функціонування - 66,7 [66,7; 100] та 100 [66,7; 100] (p << 0,05) балів відповідно. Висновки: резекція нирки має статистично значущу перевагу над нефректомією за якістю життя пацієнтів, визначеною за опитувальником SF-36, здебільшого за рахунок кращої психологічної оцінки пацієнтом стану свого здоров'я (p << 0,01). Відмінності між досліджуваними групами пацієнтів за показниками інтенсивності болю, соціального та фізично-рольового функціонування не виявлено.

  Повний текст PDF - 284.521 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"