У світі тенденцію до ожиріння (індекс маси тіла (ІМТ) - 25 - 30 кг/м<^>2) має більше половини жінок репродуктивного віку, яке негативно впливає на функції організму людини, зокрема викликає безпліддя. Жирова тканина відіграє важливу роль у регуляції багатьох фізіологічних процесів. Рівень адипокінів, які продукуються клітинами жирової тканини, має велике значення для підтримки цілісності гіпоталамо-гіпофізарно-гонадної вісі, яка, в свою чергу, регулює репродуктивну функцію. J. S. Rhee та співавтори припускають, що децидуалізаційні дефекти у жінок із надмірною масою тіла можуть змінити сприйнятливість ендометрія і, відповідно, знизити частоту імплантації ембріонів, але M. Ozekinci та співавтори дотримуються протилежної точки зору. У вітчизняній літературі існують відомості щодо ефективності циклів лікування безпліддя з використанням кріоконсервованих репродуктивних клітин та ембріонів, проте питання стосовно впливу надмірної маси тіла на частоту настання вагітності в кріоциклах залишається відкритим. Мета даного дослідження - вивчення частоти виживання та імплантації кріоконсервованих ембріонів у жінок із підвищеним індексом маси тіла. Було проведено ретроспективний аналіз результатів частоти настання вагітності у пацієнток із різним ІМТ після трансферу кріоконсервованих ембріонів (ЕТ). Результати аналізу циклів лікування безпліддя ДРТ із перенесенням у порожнину матки кріоконсервованих ембріонів довели, що у жінок із ожирінням знижується частота настання вагітності у порівнянні з пацієнтками, які мають нормальну масу тіла.

  Повний текст PDF - 267.314 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"