Проаналізовано результати резекційного артродезу надп'ятково-гомілкового суглоба у 172 пацієнтів з тяжкими наслідками його пошкоджень і захворювань. В основній групі (79 осіб) було застосовано модифіковану методику артродезу, що включала резекцію нижньої третини малогомілкової кістки і медіальної кісточки, резекцію суглобових поверхонь в горизонтальній площині з установкою стопи відносно осі великогомілкової кістки під кутом <$E90 symbol Р> в сагітальній площині, <$E0~-~5 symbol Р> вальгуса, <$E5 symbol Р> зовнішньої ротації, а також зміщення стопи назад на 10 - 15 % сагітального розміру блоку таранної кістки. У групі порівняння (93 особи) застосовували традиційну методику з установкою стопи після резекції під кутом <$E95~-~100 symbol Р> у сагітальній площині, у решті площин дотримувалися н ейтрального положення. Середній термін оцінки результатів становив (2,1 +- 0,4) року. Функціональні результати оцінювали за AOFAS для заднього і середнього відділів стопи, кісткове зрощення в зоні резекції - за даними рентгено- та комп'ютерної томографії. Результати за AOFAS в основній групі в межах терміну спостереження становили для заднього відділу (76,2 +- 1,8) бала, для середнього відділу стопи - (82,3 +- 1,70) бала, що відповідає хорошому результату. У групі порівняння результати за AOFAS були гіршими і відповідно (58,4 +- 1,2) бала і (57,1 +- 1,9) бала, що відповідає задовільному результату. Термін настання зрощення кістки в зоні резекції у пацієнтів основної групи становив у середньому (9,2 +- 0,8) тиж, у групі порівняння - (11,6 +- 1,2) тиж.

  Повний текст PDF - 97.952 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"