Вивчено склад мікробіоценозу ротової порожнини в нормі та у хворих на генералізований пародонтит та характеризувати стійкість ізольованих мікроорганізмів до антибіотиків. Проведено бактеріологічне дослідження зразків матеріалу від осіб з генералізованим пародонтитом різного ступеня тяжкості у стадії загострення. Здатність до плівкоутворення ізолятів стафілококів вивчено на пластикових планшетах. Чутливість клінічних штамів до антибіотиків визначено методом дифузії в агар з використанням паперових дисків (НИЦФ, РФ). Показано, що у хворих на генералізований пародонтит мікробіота переважно представлена асоціаціями: S. aureus, S. epidermidis, Bacteroides spp., Actinomyces spp., Candida spp., P. aeruginosa та Streptococcus spp. З виділених при пародонтиті стафілококів біоплівку утворювали 30,4 % ізолятів S. aureus, 82,9 % - S. epidermidis, 25,0 % - S. saprophyticus, що відповідає їх стійкості до лінкоміцину та еритроміцину. Найбільш ефективними щодо мікрофлори пародонтальних кишень були офлоксацин (понад 60 % чутливих штамів, за винятком Veilonella spp., Bacteroides spp.) і кліндаміцин (понад 50 % чутливих штамів, за винятком P. aeruginosa, E. coli, Actinomyces spp., Veilonella spp.), найменш ефективним і еритроміцин (6,7 - 37,0 % чутливих штамів, за винятком стафілококів та стрептококів). Показано, що при генералізованому пародонтиті асоціації умовно-патогенних мікроорганізмів відіграють провідну роль. Виявлено здатність до плівкоутворення серед ізолятів стафілококів може бути одним із можливих пояснень підвищеного рівня їх стійкості до лінкоміцину та еритроміцину.

  Повний текст PDF - 1.364 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"