У порівнянні з серединою минулого сторіччя регіонально-мінералогічні дослідження в Україні зазнали відчутного спаду. За цей час число відкритих у світі мінералів зросло вдвічі і попри всі прогнози продовжує зростати. Головні причини прогресивного росту кількості видів полягають в удосконаленні аналітичного устаткування, яке надає змогу вивчати мінерали все меншого і меншого розміру, визначати вміст окремих REE, виділяти види залежно від заміщення іншими атомами другорядних структурних позицій у мінералі. Попри всі негаразди число відомих в Україні мінералів також невпинно зростає і на нинішній час сягає близько 1000. Ще 15 років тому стала очевидною необхідність створення "Мінералогічної енциклопедії України" (МЕУ), але надалі Словника термінів справа не просунулась. Проблема ще у тому, що не всі мінерали, описані у вітчизняній літературі, затверджені спеціальними комісіями при Міжнародній мінералогічній асоціації як окремі види. Одні виявилися сумішшю видів, інші - морфологічними або хімічними відмінами видів, треті з різних причин були перейменовані. Звернено увагу на принципові зміни, що відбулись останнім часом в номенклатурі та термінології амфіболів, турмалінів, апатитів тощо і на випадки, коли внаслідок упорядкування номенклатури і термінології деякі терміни замінено на протилежні за змістом. Так сталося з тарамітом - залізистим амфіболом, відкритим в Україні і перейменованим нещодавно в феротараміт, при цьому назва "тараміт" присвоєна його магнієвому аналогу, відкритому в Норвегії. Очевидно, що підготовці МЕУ має передувати перевизначення відомих в Україні мінералів відповідно до змін у номенклатурі їх груп.

  Повний текст PDF - 410.961 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"