За допомогою методів рентгенофазового аналізу (РФА) і ядерного магнітного резонансу високої роздільної здатності (MAS ЯМР) вивчено особливості структури частково метаміктних цирконів на прикладі Яструбецького рудопрояву Українського щита (УЩ). Зразки 1 та 2 (глибини 621 і 1069 м) належать до середньометаміктних цирконів, а зразок 3 (глибина 1302,5 м) - до слабкометаміктних. Мета роботи - з'ясувати особливості структури частково метаміктних цирконів на прикладі Яструбецького рудопрояву УЩ і особливості їх рекристалізації. За допомогою методу РФА показано наявність дифузних дифракційних смуг, які вказують на наявність аморфної фази. Для зразка 3 ці смуги виражені менше. Після прогріву за <$ET~=~1100~symbol Р roman C> смуги значно зменшуються. За даними РФА також розраховано ступінь кристалічності і параметри елементарної комірки зразків. Для одержання інформації про локальну структуру зразків одержано спектри для вихідних і відпалених зразків. За допомогою методу MAS ЯМР показано, що вихідній структурі є ділянки, в яких тетраедри [SiO4] пов'язані між собою. Ці ділянки позначають Q<^>n (n - кількість мостикових атомів кисню на один атом Si). Встановлено, що в зразках циркону Яструбецького рудопрояву фази кремнезему практично немає. У таких зразках відбувається в основному Q<^>1-2 та Q<^>3 полімеризація тетраедрів [SiO4] (для зразка 3 характерна тільки полімеризація Q<^>1-2). Результати MAS ЯМР добре узгоджуються з даними рентгенофазового аналізу.

  Повний текст PDF - 587.075 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"