Проведено порівняльний аналіз впливу цитиколіну, <$E alpha>-ліпоєвої кислоти, ніцерголіну, донепезилу і колоїдного розчину наносрібла (КРНС) на процеси навчання та консолідації пам'ятного сліду в тесті умовної реакції пасивного уникнення (УРПУ) за умов експериментального алергічного енцефаломієліту (ЕАЕ). Тестування пасивно-оборонної навички здійснювали на 12 і 20 добу після індукції ЕАЕ. Для оцінки впливу препаратів на процеси введення інформації досліджувані речовини вводили внутрішньошлунково (КРНС - внутрішньоочеревинно) один раз на добу в зазначених дозах з другого по 10-й день після індукції ЕАЕ (латентна фаза захворювання), а на процеси збереження умовної навички - використовували подальше введення препаратів до 20 доби експерименту (середня тривалість ЕАЕ). Встановлено позитивний вплив цитиколіну, <$E alpha>-ліпоєвої кислоти, ніцерголіну і донепезилу на процеси введення інформації і здатність попереджати прискорене згасання набутої умовної навички за умов експериментальної патології: препарати статистично достовірно збільшували тривалість латентного періоду УРПУ порівняно з групою активного контролю на 49, 43, 39 і 34 % відповідно. При цьому засоби характеризувалися високим показником коефіцієнта антиамнестичної активності, який до закінчення експерименту реєструвався на рівні 95 % (цитиколін), 81 % (<$E alpha>-ліпоєва кислота), 76 % (ніцерголін) і 53 % (донепезил). Показано, що здатність запобігати розвитку когнітивних порушень за умов експериментального еквіваленту розсіяного склерозу зменшується в ряду цитиколін (500 мг/кг) >> <$E alpha>-ліпоєва кислота (50 мг/кг) <$E symbol Ы> ніцерголін (10 мг/кг) >> донепезил (10 мг/кг).