На сьогоднішній день недостатньо добре вивчений патогенез змін та перебудови реципієнтних тканин після пересадки аутологічних адипоцитів. Мета дослідження - оцінка ефективності та морфологічне обгрунтування використання операції пересадки аутологічних адипоцитів для лікування рубців шкіри. У дослідження включено 35 пацієнтів (12 чоловіків і 23 жінки, у віці 18 - 55 років) з рубцями шкіри після глибоких опіків. Більшість хворих була з атрофічними рубцями - 25 (71,4 %); з гіпертрофічними - 8 (22,9 %); з нормотрофічними - 2 (5,7 %). Для верифікації процесів у рубцевих тканинах використовували гістологічне дослідження біоптатів рубцевої тканини, які були вилучені у хворих з післяопіковими рубцями шкіри до та після операції пересадки аутологічних адипоцитів. Досліджено і сфотографовано зрізи під мікроскопом Zeiss "Primo Star", фотокамерою DCM 500. Для уточнення механізму дії аутоліпоцитів на репаративні процеси в рубцевих тканинах були досліджені біоптати 11 хворих з атрофічними рубцями, до яких використовували імуногістохімічні методи визначення CD-34+ -клітин за допомогою моноклональних мишачих антитіл до CD-34 (клон QBEnd/10) та визначення Ki-67 - антигену в ядрі клітин у всіх фазах клітинного циклу, окрім G0 за допомогою моноклональних кролячих антитіл (клон SP6), Thermo scientific, США. Проведене дослідження показало, що після пересадки аутологічних адипоцитів у хворих з післяопіковими рубцями починається процес перебудови тканин у реципієнтній зоні. На 14-у та 21-у добу після операції в осередках гіалінозу спостерігається "розцементування", "розклеювання" колагенових волокон, що свідчило про ймовірний лізис найменш щільних відкладень гіаліну ферментами пересаджених аутологічних адипоцитів, зокрема ліпопротеїнліпазою. Таким чином, відбувалося звільнення волокнистих структур шкіри від ліпопротеїдів плазми крові, відновлювалась дренажна функція строми, циркуляція тканинної рідини, полегшувалась міжклітинна комунікація. У звільнених від великомолекулярних депозитів і полімерів тканинних щілинах формувались капіляри. Загальна кількість CD34+ -елементів у біоптатах до операції в середньому становила 39,3 +- 7,3 (p << 0,01) (рівень довірчої ймовірності при динамічному спостереженні), на 14 добу після операції цей показник збільшувався і становив 53,5 +- 11,0 (p << 0,01), а на 21 добу він становив 83,4 +- 22,8 (p << 0,01), тобто збільшився у два рази порівняно з показниками до операції. За результатами імуногістохімічного дослідження проліферативної активності клітин Ki 67, в усіх випадках позитивна реакція спостерігалась виключно в клітинах базального шару багатошарового зроговілого плоского епітелію, клітинах залозистих і пілоїдних придатків шкіри. У зонах, де спостерігались CD3+ -елементи серед пучків колагенових волокон, реакція з Ki-67 була негативною. Тільки в біоптатах рубців на 21 добу після операції, у гіподермі поодинокі епітеліоїдні клітини біля порожнин з позаклітинним жиром мали Ki-67+ реакцію. Збільшення кількості ендотелію та інших CD34+ -елементів свідчить про трансформацію переміщених аутологічних жирових клітин в ендотелій та інші CD34+ -клітини.

  Повний текст PDF - 711.311 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"