Мета статті - висвітлення фінансово-економічних імператив і семантики практичних заходів щодо подолання негативних наслідків пандемії COVID-19 в розрізі країн і потенційних можливостей їх імплементації в Україні з урахуванням результатів корона-тесту реальної економіки, вираженої в традиційній комбінації макроекономічних вимірників сталого й всеохоплюючого розвитку. Проаналізовано стан інституційно-секторальних ланок реального сектора економіки в період світової пандемії COVID-19, систематизовано ключові фактори негативного впливу на сталість економічного зростання на базі критеріальної інваріантності вимірників кількісно-якісних параметрів виробництва, логістики, наявності (вивільнення) робочої сили та банкрутства. В результаті дослідження запропоновано виокремлення двох видів заходів щодо подолання наслідків пандемії: на рівні підприємств і держави. До першої групи запропоновано віднести декомпозицію стратегії компаній щодо скорочення витрат, перепрофілювання їх діяльності, продуктову диверсифікацію з урахуванням потреб внутрішнього ринку, забезпечення мобільності співробітників, їх залучення в інтерактивно-дистанційному режимі (онлайн-обслуговування). Друга виражена у допомозі (підтримці) підприємствам і найманим працівникам, відстрочці податкових платежів, державних гарантіях по кредитах, надання безвідсоткових позик, одноразової фінансової допомоги, разових грантів для визначених секторів, які відносяться до найбільш чутливих у подоланні наслідків пандемії COVID-19. Проведений критичний аналіз кращих практик подолання наслідків пандемії у таких країнах, як: Франція, США, Німеччина, Велика Британія, Італія, Туреччина, Японія, Китай, Південна Корея та ін. Запропоновано практичні кроки щодо можливості їх застосування в Україні.

  Повний текст PDF - 528.754 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"