Мета роботи - розробка способу підвищення селективності розділення нанодисперсних порошків алмазу статичного та детонаційного синтезу та виділення діамагнітних фракцій. Вихідні порошки алмазу детонаційного синтезу марки АСУД-99 із низьким вмістом неалмазного вуглецю поділяли на ряд фракцій методами динамічного осадження в центрифугах для отримання фракцій із вузьким діапазоном розмірів агрегатів. Оцінено середній розмір агрегатів алмазних частинок, їх розподіл за розмірами та проведено фізико-хімічні дослідження поверхні порошків отриманих фракцій. Встановлено, що дрібні агрегати складаються з більших алмазних частинок із меншою енергією взаємодії між ними, а більші - з дрібних частинок із більш високою енергією взаємодії. Для отримання магнітних і немагнітних фракцій подальше розділення порошку алмазу у вигляді 0,2 % водної суспензії проведено в магнітному полі. Підвищити селективність розділення та виділити діамагнітні фракції надало можливість модифікування нанопорошків алмазу іонами заліза (використано 5 % розчин хлориду заліза). Після розділення нанопорошки алмазу магнітної і немагнітної фракцій піддавалися хімічній обробці в соляній кислоті для видалення іонів заліза, потім всі фракції ретельно промивалися до нейтральних вод і висушувалися. До та після хімічного очищення в них була виміряна питома магнітна сприйнятливість. Розділення порошків у магнітному полі з застосуванням металевих куль у водних суспензіях із вихідним значенням питомої магнітної сприйнятливості 0,52 x 10<^>-8 м<^>3/кг надало можливість отримати нанодисперсні порошки з різною питомою магнітною сприйнятливістю від 0,52 x 10<^>-8 до -0,11 x 10<^>-8 м<^>3/кг і середнім діаметром агрегатів частинок крайніх фракцій, що відрізняються між собою приблизно на 30 %.

  Повний текст PDF - 290.403 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"