Дзюбенко Л. С. Вплив вуглецьвмісної магнітної нанодисперсної добавки на структуру та електрофізичні властивості композитних монониток на основі поліпропілену / Л. С. Дзюбенко, П. П. Горбик, О. О. Сап'яненко, Н. М. Резанова // Поверхня. - 2021. - Вип. 13. - С. 197-205. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pov_2021_13_17
Одержано композитні мононитки на основі поліпропілену (ПП) і залізовмісної волокнистої вуглецевої нанодисперсної добавки зі співвідношенням компонентів Fe/C, рівним 50/50. Вміст добавки складав 5,0 % мас. Суміш ізотактичного ПП і добавки гомогенізували в розплаві за допомогою лабораторного одношнекового екструдера. Температура по зонах екструдера складала 230 - 250 <^>oC. Стренги приймали у ванну з водою та піддавали ножовому гранулюванню. Гранули сушили на повітрі впродовж 5 год за кімнатної температури, а потім - у термовакуумній шафі за 80 +- 5 <^>oC упродовж 3 год. Із гранул на лабораторному стенді за 190 <^>oC одержували мононитку товщиною 1 мм. Із цієї мононитки формували мононитки з різними значеннями величин фільєрного витягування (<$EPHI>в, %). <$EPHI>в монониток складала 300 і 500 %. Сформовані мононитки піддавали термоорієнтаційному витягуванню за 150 <^>oC. Нитки з <$EPHI>в, рівною 300 %, витягували до кратності витяжки <$Elambda>, що дорівнює 6, а нитки з <$EPHI>в = 500 %, - до <$E lambda~=~4>. Для композитної нитки термоорієнтаційне витягування вдалось здійснити до такої ж кратності, що і для мононитки з вихідного ПП. Проте в процесі формування та термоорієнтаційного витягування композитної нитки спостерігалося більше обривань у порівнянні з ниткою з вихідного ПП. Дослідження структури методом СЕМ виявило мікрофібрилярну структуру композитної нитки. Оптична мікроскопія показала певну нерівномірність розподілу частинок добавки в поліпропіленовій матриці, що може призводити до нерівномірного розподілу напружень за прикладання навантаження. Виявлено, що для композитної мононитки електропровідність за даного вмісту добавки відсутня. Дійсна <$E epsilon prime> та уявна <$E epsilon symbol Т> складові комплексної діелектричної проникності на частоті 9 ГГц складають 2,1 і 0,2 відповідно. Встановлено, що вихідна, невитягнена, композитна мононитка має задовільні магнітні властивості (<$Esigma sub s~=~0,5> Гс-см<^>3/г, Hc~=~695> Е). Дійсна <$E mu prime> та уявна <$E mu symbol Т> складові комплексної магнітної проникності мають значення 1,1 і 0,02 відповідно. Цитованість авторів публікації:Дзюбенко Л.Горбик П.
Сап'яненко О.
Резанова Н.
Бібліографічний опис для цитування: Дзюбенко Л. С. Вплив вуглецьвмісної магнітної нанодисперсної добавки на структуру та електрофізичні властивості композитних монониток на основі поліпропілену / Л. С. Дзюбенко, П. П. Горбик, О. О. Сап'яненко, Н. М. Резанова // Поверхня. - 2021. - Вип. 13. - С. 197-205. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pov_2021_13_17. Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)Дзюбенко Лідія Степанівна (хімічні науки)Горбик Петро Петрович (1950–) (фізико-математичні науки)Сап'яненко Олександр Олександрович (фізико-математичні науки)
Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|