Мета роботи - поділитися досвідом застосування вакуум-терапії за гнійно-запальних (ГЗЗ) і трофічних захворювань м'яких тканин (МТ) у дітей. На базі хірургічного відділення N 2 ДМКЛ N 1 за допомогою методу вакуум-терапії проліковано 12 дітей віком від 5 до 17 років. Хірургічну патологію склали: 2 нейропатичні виразки стопи II ступеня (за Вагнером), 1 нагноєна кіста куприка, 2 післяін'єкційні абсцеси сідниць, 4 гнійні лімфаденіти (2 пахові, 1 аксилярний, 1 шийний), 1 аденофлегмона підщелепної ділянки та 1 карбункул ділянки шиї. Під час застосування вакуум-терапії у післяопераційному періоді використано портативні апарати (VAC Via та Prevena-125) та Vario-8 Medela із вакуум-асистованими пов'язками фірми KCI. Додатково для можливої герметизації користувалися плівкою Ioban і Tegaderm (3М). Вакуум-терапія здійснювалася в режимі постійного чи поперемінного негативного тиску в діапазоні 75 - 125 мм рт. ст. Проведено оцінку динаміки локального процесу, суб'єктивних вражень пацієнта, термінів перебування в стаціонарі. Середня тривалість вакуум-терапії за ГЗЗ МТ (гнійний лімфаденіт, аденофлегмона, абсцес, нагноєна кіста куприка, карбункул) становила 3 доби, загальний об'єм ексудату - 15 - 20 мл. Відмічено прискорену динаміку регресії, передусім локального набряку, який ліквідувався вже через 2 - 2,5 доби. Середній ліжко-день склав 5,5 дня. Під час лікування нейропатичних виразок стопи тривалість вакуум-терапії склала 10 днів із одноразовою заміною пов'язки. За цей час відбулося наповнення ранового дефекту грануляційною тканиною та зменшення площі ураження вдвічі за рахунок ретракції країв рани та початкової крайової епітелізації. Загальний об'єм ексудату становив до 8 мл. Основний ефект у даному випадку здійснювався за рахунок стимуляції грануляційної тканини, процесів макро- та мікродеформації ранового ложа. У цьому випадку ліжко-день склав 12 діб, надалі пацієнти були переведені на амбулаторне лікування. Повне загоєння ранового дефекту відбулося через місяць. Зроблено висновки, що вакуум-терапія є перспективним методом у дитячій хірургічній практиці, зокрема в лікуванні ГЗЗ МТ, гострих і хронічних ран, за рахунок прискорення регенераційно-репараційних процесів у рані, бактеріальної деконтамінації, профілактики ранової інфекції та скорочення загальної кількості перев'язок.

  Повний текст PDF - 180.291 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"