Наукова періодика України | Сучасна педіатрія. Україна | ||
Пахольчук Т. М. Гемолітико-уремічний синдром як ускладнення інфекційної діареї у дітей: клінічні випадки / Т. М. Пахольчук, О. В. Усачова, Є. А. Сіліна, Л. І. Кляцька, О. П. Пахольчук, В. В. Печугіна, Т. Б. Матвеєва, І. В. Литвиненко // Сучасна педіатрія. Україна. - 2020. - № 3. - С. 93-98. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2020_3_16 Гемолітико-уремічний синдром (ГУС) є тяжким ускладненням бактеріальних і вірусних діарейних захворювань, однією з причин розвитку у дітей гострої ниркової недостатності, а ефективність його лікування та результат прямо залежить від своєчасності діагностики. Мета роботи - продемонструвати особливості перебігу ГУС у дітей раннього віку з інфекційною діареєю. Проаналізовано 2 випадки ГУС, асоційованого з діарейним синдромом, що був проявом ротавірусної інфекції у одного хворого та проявом токсикозу у другого хворого, а також результати проведеного обстеження та терапію з зазначенням складності діагностики та лікування. В обох випадках захворювання починалось з діарейного синдрому з гемоколітом. У дитини з ротавірусною інфекцією на тлі токсико-ексикозу та гемоколіту прояви ГУС розвинулися на 4-у добу захворювання, а у дитини з гострою кишковою інфекцією нез'ясованої етіології з гемоколітом прояви ГУС розвинулися на 6-у добу лікування. У подальшому хворим проводилося обстеження та лікування в умовах відділення анастезіології, інтенсивної терапії та хроніодіалізу з проведенням гемодіалізу. Хворим було проведено 17 і 14 сеансів гемодіалізу, відповідно. Для виключення тромботичної тромбоцитопенічної пурпури проведено дослідження в лабораторії Доктора Рьодгера на наявність ADAMTS-13-антитіл. Після проведеного лікування діти були виписані на 56-й і 51-й день. Через 3 і 6 міс після виписки зі стаціонару дітям було проведено повне контрольне обстеження, яке не виявило відхилень від норми за всіма раніше зміненими показниками. Стан їх стабільний. Результати катамнестичного спостереження за дітьми протягом вісьмох місяців свідчать про клініко-лабораторну ремісію. Протягом цього часу діти приймають з метою нефропротекції інгібітори АПФ. Діти залишаються під диспансерним спостереженням із періодичним контролем лабораторних показників протягом наступних п'яти років. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом установи. На проведення досліджень було отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. Цитованість авторів публікації: Бібліографічний опис для цитування: Пахольчук Т. М. Гемолітико-уремічний синдром як ускладнення інфекційної діареї у дітей: клінічні випадки / Т. М. Пахольчук, О. В. Усачова, Є. А. Сіліна, Л. І. Кляцька, О. П. Пахольчук, В. В. Печугіна, Т. Б. Матвеєва, І. В. Литвиненко // Сучасна педіатрія. Україна. - 2020. - № 3. - С. 93-98. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2020_3_16.Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці) Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|
|
Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського |