Мета роботи - вивчити особливості перебігу туберкульозу та наслідки його лікування у ВІЛ-інфікованих пацієнтів. У рандомізованому контрольованому ретроспективному дослідженні взяли участь 255 ВІЛ-інфікованих з уперше діагностованим туберкульозом та 81 ВІЛ-інфікований з рецидивом хвороби. За поширеності та локалізації процесу в легенях, наявності деструктивних змін та бактеріовиділення туберкульоз легень у разі повторного захворювання перебігає так само, як і первинний. У хворих на РТБ частота резистентності до протитуберкульозних препаратів I ряду вдвічі вища, ніж у хворих на ВДТБ, за рахунок мультирезистентності МБТ, рівень якої становить 22,5 %. Найвищий рівень медикаментозної резистентності визначено до ізоніазиду (38,8 %) і стрептоміцину (34,7 %) за рахунок мульти- і полірезистентності. Резистентність до рифампіцину (24,5 %) розвивається переважно за рахунок мультирезистентності. У хворих з рецидивами хвороби наслідки лікування вірогідно нижчі - виліковування досягли у 41,9 % хворих, що на 20,1 % менше, ніж при вперше діагностованому туберкульозі. Ефективність лікування знижувалася переважно за рахунок збільшення кількості летальних випадків - 27,2 проти 8,2 % (<$Eroman p~<<~0,05>). Головною причиною смерті у хворих з новими випадками туберкульозу були генералізовані форми хвороби на тлі виразного імунодефіциту, а у хворих з рецидивами - мультирезистентність МБТ.

  Повний текст PDF - 193.652 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"