Мета роботи - можливість підвищити ефективність комплексного лікування хворих на рак шлунка (РШ) шляхом індивідуалізації на підставі визначення особливостей показників канцерогенезу злоякісного процесу. Обстежено 80 хворих на РШ, яким визначалась мікро саталітна нестабільність (МСН) за локусами ВАТ 25; ВАТ 26, індекс проліферації Ki-67 та мутація гена p53. Вивчено частоту зустрічальності "дикого" та мутантного варіантів гена p53 за рівнем експресії відповідного білка залежно від стану генів стабільності ВАТ 25 і ВАТ 26. З метою оцінки проліферативного потенціалу клітин при РШ у пухлинній тканині вивчено експресію Ki-67 залежно від наявності нестабільності мікросателітів локусів ВАТ 25 і ВАТ 26. Рівень проліферативної активності при РК був оцінений також залежно від наявності мутації p53. За наявності в пухлинних клітинах МСН за локусом ВАТ 25 у більшості випадків спостерігали "дикий" варіант гена p53. За відсутності МСН за зазначеним локусом мутацію p53 спостерігали значно частіше. Мутація p53 спостерігалась лише за відсутньої МСН. При порівнянні показників відмінностей двох вибірок встановлено, що за відсутності МСН за ВАТ 26 співвідношення між відсутністю мутації p53 та її наявністю вірогідно (p << 0,05) відрізнялось від співвідношення за умови наявної нестабільності. Отже, можна стверджувати, що при РШ, мутація гена p53 спостерігається переважно в пухлинах із відсутньою МСН за локусами ВАТ 25 і 26. Доведено, що наведені дані можна розглядати як підтвердження багатобічності генетичних порушень у канцерогенезі. У пухлинах зі збереженою функцією генів стабільності, тобто за можливості відновлення хромосомних поломок, виникнення та проліферація злоякісних клітин пов'язані з порушенням апоптозу в критичних точках процесу поділу клітини. В описаному випадку це реалізується завдяки неспроможності мутантної форми гена p53 синтезувати потрібну четвертинну конфігурацію відповідного білка з подальшою неспроможністю останнього зупиняти процес реплікації ДНК. Встановлено, що, вочевидь, мутація гена основного контролю призводить до втрати контролю за ДНК і може сприяти лише виникненню злоякісної клітини, а подальша втрата рівня диференціювання клітин імовірно обумовлена вже іншими чинниками. Виявлено, що проліферативна активність пухлинних клітин при РШ мала чіткий зв'язок із нестабільністю мікросателітів за обома дослідженими локусами хромосом.

  Повний текст PDF - 803.397 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"