Наукова періодика України Український радіологічний та онкологічний журнал


Велигоцький М. М. 
Лікування пухлин панкреатодуоденальної зони, ускладнених механічною жовтяницею із застосуванням біліарної декомпресії / М. М. Велигоцький, С. Е. Арутюнов, С. М. Балака, О. С. Чеботарьов // Український радіологічний журнал. - 2020. - Т. 28, вип. 1. - С. 29-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2020_28_1_7
Мета роботи - розробити алгоритм двоетапного лікування пацієнтів із пухлинами панкреатодуоденальної зони (ПДЗ), ускладненими механічною жовтяницею з застосуванням методик біліарної декомпресії на першому етапі та виконанням панкреатодуоденальної резекції (ПДР) на другому етапі лікування. Попередню біліарну декомпресію виконано 51 хворому з тривалою механічною жовтяницею та високими показниками білірубіну (вище 250 мкмоль/л). Для біліарної декомпресії застосовано черезшкірне черезпечінкове холангіодренування (ЧЧХД) - у 21 (41,2 %), ендоскопічне стентування - у 18 (35,3 %), різні варіанти холецистостомії (черезшкірна черезпечінкова, контактна, відеолапароскопічна) - у 12 (25,8 %) пацієнтів. Розроблено двоетапний спосіб лікування пухлин підшлункової залози (ПЗ), ускладнених механічною жовтяницею. ЧЧХД виконано під УЗД-рентгенонавігацією - у 11 (52,4 %), під ангіографічним контролем - у 10 (47,6 %) пацієнтів. Ендоскопічне стентування виконано у 18 (35,3 %) хворих, застосовувалися пластикові стенти. Вибір типу панкреатоєюноанастомозу (ПЄА) у разі ПДР залежав від стану паренхіми ПЗ і діаметра головної панкреатичної протоки. Застосовано 3 варіанти панкреатоєюноанастомозу: інвагінаційний дуктопанкреатоєюнальний - у 31 (60,8 %), інвагінаційний панкреатоєюнальний - у 16 (31,4 %), панкреатоєюнальний з бандажною пластикою серпоподібної зв'язки печінки - у 4 (7,8 %) пацієнтів. Діагностику панкреатичної фістули проведено згідно з класифікацією ISGPF (2016). Біохімічний витік спостерігався у 3 (5,9 %), панкреатична фістула (тип В) - у 2 (3,9 %). Післяопераційний гастростаз вивлено у 3 (5,9 %) хворих. Встановлено, що ЧЧХД і ендоскопічне стентування є найбільш ефективними методами біліарної декомпресії. Застосування біліарної декомпресії у хворих з пухлинами підшлункової залози, ускладненими розвитком механічної жовтяниці, надає можливість підготувати пацієнтів до виконання ПДР зі зниженим періопераційним ризиком.
  Повний текст PDF - 974.542 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Велигоцький М.
  • Арутюнов С.
  • Балака С.
  • Чеботарьов О.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Велигоцький М. М. Лікування пухлин панкреатодуоденальної зони, ускладнених механічною жовтяницею із застосуванням біліарної декомпресії / М. М. Велигоцький, С. Е. Арутюнов, С. М. Балака, О. С. Чеботарьов // Український радіологічний журнал. - 2020. - Т. 28, вип. 1. - С. 29-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2020_28_1_7.

    Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
    (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)
  • Арутюнов Сергій Едуардович (медичні науки)
  • Балака Святослав Миколайович (медичні науки)
  •   Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     
    Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
    Пам`ятка користувача

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського