Мета роботи - оцінити гіпоурикемічну ефективність комбінації синбіотика та алопуринолу у порівнянні з монотерапією алопуринолом у хворих на подагру. Обстежено 130 осіб (середній вік (<$E55,5~symbol С~9,4>) року) чоловічої статі, хворих на подагру (середня тривалість (<$E7,7~symbol С~7,1>) року). Діагноз подагри встановлювався на основі критеріїв ACR (2016). Контрольну групу склали 25 практично здорових чоловіків відповідного віку. Хворих на подагру, які після 6-тижневої терапії алопуринолом не досягли цільового рівня урикемії, було включено до груп лікування. Основну групу (n = 68) склали пацієнти, які продовжили приймати алопуринол у дозі 300 мг на добу з титрацією дози в бік підвищення на 100 мг щомісячно та додатково приймали синбіотик по 1 капсулі тричі на добу. До групи порівняння (n = 62) увійшли хворі, які одержували монотерапію алопуринолом. Тривалість лікування становила 3 міс. Якісні та кількісні параметри мікробіоти кишечнику аналізували на підставі даних бакпосіву калу. Ефективність терапії оцінювали за рівнями урикемії, C-реактивного білка (C-РБ), ступенем дисбіозу кишечнику. Після лікування хворих основної групи із застосуванням синбіотика спостерігалась нормалізація показників за рахунок зменшення концентрації умовно-патогенних мікроорганізмів групи Firmicutes, облігатних анаеробів групи Bacteroides spp., грибів роду Candida та відновлення захисної мікрофлори - лактобацил і біфідобактерій. У хворих на подагру через 3 міс комплексного лікування з додаванням синбіотика спостерігається трансформація структури кишкової мікробіоти в бік нормалізації якісного (превалювання легкого ступеня порушень мікробіоти у 50 % осіб) та кількісного складу виявляється більш виражений уратзнижувальний ефект відносно групи порівняння (цільовий рівень урикемії досягнуто вдвічі частіше - у 40,3 і 21 % випадків відповідно). Додаткове включення синбіотика демонструє посилення уратзнижувального ефекту алопуринолу (зниження рівня сечової кислоти на 18,7 проти 13,3 %; p << 0,01), що асоціюється з більш вираженим протизапальним ефектом (зниження рівня C-РБ на 75 проти 26,3 %; p << 0,01). Висновки: хворим на подагру притаманне виражене порушення мікробіоти кишечнику, що характеризується поєднанням дефіциту захисної мікрофлори і підвищенням рівня облігатних анаеробів, грампозитивних коків та грибів роду Candida. У хворих на подагру через 3 міс комплексного лікування з додаванням синбіотика, на тлі нормалізації якісного та кількісного складу кишкової мікробіоти, відзначається більш виражений уратзнижувальний ефект і цільовий рівень урикемії досягнуто вдвічі частіше, що поєднується з більш вираженим протизапальним ефектом.

  Повний текст PDF - 1.299 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"