Теоретично досліджено задачі конволюції для розсіяння рентгенівських променів з тривалістю імпульсів 10 - 1000 пс. У ролі модельної системи обрано розбавлену суміш діатомних молекул A2 в інертному розріджувачі. Система опромінюється субпікосекундними імпульсами лазера, що переводять молекули A2 у збуджений стан. У випадку повернення в основний стан молекула проходить через декілька проміжних станів. У межах цієї моделі вивчено залежність різних рентгенівських сигналів від тривалості тестуючих рентгенівських імпульсів. Досліджено незміщені сигнали, які генеровані дуже короткими рентгенівськими імпульсами. У цьому разі чітко видно зміни геометрії молекул по r-розрізнених сигналах, і вони менше помітні за q-розрізнення. Вивчено сигнали, що генеровані рентгенівськими імпульсами скінченної тривалості. Рух атомів залишається помітним, якщо рентгенівські імпульси є коротшими чи порівнянні по тривалості з часом молекулярної динаміки. Тут також r-розрізнений сигнал більше підходить для моніторингу молекулярної динаміки, ніж q-розрізнені сигнали. Вивчено ефект недостатньої часової локалізації тестуючих рентгенівських імпульсів у порівнянні зі збуджуючими імпульсами лазера. Показано, що цей останній ефект можна пояснити простою заміною реальної інтенсивності рентгенівського імпульсу іншою, теоретично передбачуваною інтенсивністю. Зазначено щодо схожості методів деконволюції у спектроскопії та у дифракції рентгенівських променів з часовим розрізненням.