Зроблено аналіз філософських поглядів українського письменника і мислителя М. М. Коцюбинського, показана екзистенціальна спрямованість його поглядів, проведені паралелі між основним змістом екзистенціалізму Коцюбинського та концептуальними положеннями цієї філософії на Заході: про сенс людського життя; свободу; бунт особистості і проблему абсурду існування, самотності і страху; зв'язок людської сутності з природним світом; пошук духовного спокою. Позиція мислителя переломлюється через особливості українського національного характеру. Він підкреслює, що в українця віра в краще життя, благородство є невід'ємною частиною нашого менталітету. Мислитель захоплюється не лише духом, а й добротою українців, готових завжди допомогти ближньому. По-новому він підходить і до пролеми страху, який, з одного боку, спонукає людину до поганих вчинків, а з другого - виправдовує їх, і тому виступає альтернативою благородству, працелюбству, безкорисливості людської поведінки. Проблему самотності також наповнює новим змістом, розглядаючи усамітнення людини як спосіб пізнати себе, відновити духовні сили. Михайло Коцюбинський - майстер пейзажу, розкриваючи красу і велич природи, пропускає через неї всі переживання людини.

  Повний текст PDF - 264.054 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"