У процесі дослідження розроблено метод геометричного моделювання розподілених систем і пов'язаних із ними технологічних об'єктів. В основу методу закладено використання функціональних графів. В контексті дослідження основними відмінностями таких графів є: моделювання технологічних об'єктів розподілених систем виключно вершинами, без застосування ребер для відтворення зазначених об'єктів; використання ребер виключно для відтворення зв'язків між об'єктами. Зважування вершин зазначених графів виконується за допомогою призначених функцій або функціоналів із повною відсутністю виваженості ребер. На відміну від найближчих аналогів, в основу аналітичної інтерпретації сформованих графічних моделей у запропонованому методі закладено не матриці інцидентності, а параметрично-топологічні матриці суміжності. За таких умов істотно змінюється принципи присвоєння вагових коефіцієнтів елементів графа: замість позиційного розподілу елементів вагових множин між комірками матриць використовується завдання зазначених елементів як аргументи функцій у складі функціональних вершин. За зазначеного підходу застосовано діагональний спосіб прописування функцій або функціоналів вершин у матриці суміжності. Завдання зв'язків між елементами графа за аналітичної інтерпретації виконується по введеному позиційному принципу з застосуванням додатної або від'ємної логіки. За такого підходу досягається можливість аналітичного формування множинних зв'язків між вершинами з довільною кількістю і спрямованістю, що раніше не застосовувалося в складі матриць суміжності. Крім цього, присвоєння елементам графа функціональних залежностей надає можливість відтворювати в складі геометричної моделі не тільки статичних, але й динамічних характеристик об'єктів, що моделюються. Практична цінність пропонованого методу полягає в підвищенні універсальності та спрощенні процедур автоматизованої конфігурації програмного забезпечення систем керування. Досягнення такого результату є можливим за рахунок скорочення обсягу даних, що вводяться, і можливості введення додаткових функцій об'єктів керування без правки вихідного коду. Додатково забезпечується вдосконалення формалізованого складання технічних завдань під час розроблення технічної документації та апаратного забезпечення розподілених систем. Крім того, є можливою інтеграція методу в існуючі системи САЕ і САПР, що забезпечує нарощування можливостей і створення принципово нових таких систем. Подальший розвиток запропонованого методу полягає у розв'язанні питань, пов'язаних з оптимізацією розподілу аргументів функцій вершин по комірках парамерично-топологічних матриць.

  Повний текст PDF - 580.765 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"