У науковому огляді висвітлено роль мікроРНК у розвитку захворювань гепатобіліарної системи. Надана інформація щодо генерації різними типами клітин гепатобіліарної системи певного спектра мікроРНК. Наведено, що гепатоцит-асоційованими мікроРНК є miR-122-5p, miR-101, miR-192, miR-193, miR-194, miR-802. Відомо, що в регуляції запального процесу беруть участь численні мікроРНК: miR-21, miR-29а, miR-96, miR-122, miR-125b, miR-132, miR-155, miR-146a, miR-150, miR-155, miR-181 і let-7. З безлічі мікроРНК, що беруть участь у регуляції процесу запалення в печінці, найбільш вивченими є miR-122, miR-155. Показано, що мікроРНК - let-7d, miR-15b, miR-19b, miR-21, miR-24, miR-29c, miR-122, miR-145, miR-155, miR-199, miR-200c, miR-378a - є найважливішими модуляторами активності розвитку фіброзу в різних тканинах організму, у тому числі в тканині печінки. Наведено мікроРНК, які беруть участь у розвитку TGF-<$E beta>1-індукованого фіброзу печінки. Науковці вважають, що оскільки мікроРНК регулюють клітинний цикл, проліферацію і апоптоз клітин, вони є факторами, які суттєво визначають розвиток пухлин гепатобіліарної системи. Підкреслено, що зміни мікроРНК-профілю в тканині печінки або сироватці крові мають свою діагностичну цінність. Наведені модуляції мікроРНК, що з великим ступенем імовірності асоційовані з конкретними хворобами печінки й жовчовивідних шляхів. Отже, у розвитку захворювань гепатобіліарної системи важливу роль відіграють різні мікроРНК. Певний спектр мікроРНК генерується різними типами клітин і відіграє важливу роль у дозріванні й функціонуванні гепатобіліарної системи. МікроРНК опосередковано беруть участь у синтезі білків, диференціюванні клітин, тканин і відіграють важливу патогенетичну роль у розвитку захворювань гепатобіліарної системи. Найважливішою властивістю мікроРНК є їх висока стійкість до дії ферментативних субстанцій, що дозволяє використовувати їх як діагностичні або прогностичні біомаркери.У науковому огляді показано роль мікроРНК у розвитку захворювань печінки, а саме гострої печінкової недостатності, неалкогольної жирової хвороби печінки. Наведено значення деяких мікроРНК при розвитку захворювань печінки. Встановлено, що розвиток гострої печінкової недостатності пов'язаний з вірогідним підвищенням концентрації miR-21, miR-122, miR-221 і miR-192 у сироватці крові. Авторами наведені особливості зміни вмісту мікроРНК при гострій печінковій недостатності в дітей. Показано, що лікарсько-індукована гостра печінкова недостатність супроводжується підвищенням концентрації miR-122, miR-1246, miR-4270, miR-4433, miR-4463, miR-4484, miR-4532, pre-miR-4767 і зниженням рівня miR-455-3p, miR-1281 і pre-miR-4274 у сироватці крові. МікроРНК miR-224-5p, miR-320a, miR-449a і miR-877-5p регулюють процес метаболізації ацетамінофену, пригнічуючи ферменти (CYP3A4, HNF1A, HNF4A і NR1I2). Авторами продемонстровано, що трансфекція екзогенних miR-224-5p, miR-320a, miR-449a і miR-877-5p у клітини HepaRG захищає їх від токсичної дії ацетамінофену. Науковці продемонстрували, що в пацієнтів з неалкогольним стеатогепатитом у сироватці крові рівень miR-19a і miR-19b, miR-122, miR-125b, miR-192 і miR-375 підвищений більше ніж у два рази. Підкреслено, що надлишкова експресія miR-122 асоційована з високою активністю аланінамінотрансферази. Отже, асоціація генерації мікроРНК з розвитком захворювань печінки останніми роками стає предметом досліджень науковців усього світу. Розвиток гострої печінкової недостатності пов'язаний з вірогідним підвищенням концентрації miR-21, miR-122, miR-221 і miR-192 у сироватці крові. Високодіагностичним маркером неалкогольної жирової хвороби печінки є високий рівень miR-27b-3p, miR-122-5p, miR-192-5p, miR-1290 у сироватці крові. Отже, мікроРНК відіграють важливу роль у розвитку гострої печінкової недостатності й неалкогольної жирової хвороби печінки і можуть бути використані як діагностичні й прогностичні критерії, що в подальшому, можливо, сприятиме підвищенню ефективності терапії.У науковому огляді висвітлено роль мікроРНК у розвитку захворювань печінки, а саме гепатоцелюлярної карциноми. При розвитку гепатоцелюлярної карциноми підкреслена роль мікроРНК, які беруть участь у регуляції клітинного циклу, апоптозу, інвазії, метастазування, ангіогенезу. Науковці вважають, що втрата експресії miR-122 при раку печінки корелює з пригніченням печінкового фенотипу і збільшенням ризику розвитку метастазів. Зазначено, що розвиток гепатоцелюлярної карциноми супроводжується підвищенням рівня let-7, miR-26, miR-101 і зниженням концентрації miR-17-92, miR-181, miR-221 у сироватці крові, що може бути використано як критерії діагностики. МікроРНК miR-21 вважається типовою онкомікроРНК, і рівень циркулюючої miR-21 у периферичному руслі крові може служити потенційним біомаркером ранньої стадії розвитку гепатоцелюлярної карциноми. При гепатоцелюлярній карциномі відзначається низький вміст miR-34, що призводить до активації цикліну CCNE і збільшення проліферативного потенціалу, що сприяє гепатокарциногенезу. МікроРНК miR-34a чинить інгібуючий вплив практично на всі онкогенні клітинні процеси. Дослідники продемонстрували, що зміна спектра мікроРНК опосередкована первинною зміною генерації деяких кільцевих одноланцюгових РНК - циркулярних РНК. Отже, наукові дослідження останніх років підтверджують, що при розвитку гепатоцелюлярної карциноми мікроРНК беруть участь у регуляції клітинного циклу, апоптозу, інвазії, метастазування, ангіогенезу. Дослідники розглядають рівень miR-21 у сироватці крові як потенційний біомаркер ранньої стадії розвитку гепатоцелюлярної карциноми і вважають її типовою онкомікроРНК. МікроРНК miR-34a чинить інгібуючий вплив практично на всі онкогенні клітинні процеси при гепатоцелюлярній карциномі. Отже, мікроРНК відіграють дуже важливу роль у розвитку гепатоцелюлярної карциноми, є чинниками патогенезу, медикаментозна модуляція яких сприятиме підвищенню ефективності терапії, а їх рівні можуть бути використані як діагностичні й прогностичні критерії.У науковому огляді висвітлено роль мікроРНК у розвитку холангіопатій. Розглянуто роль мікроРНК при первинному склерозуючому холангіті та первинному біліарному холангіті. Показано, що при захворюваннях гепатобіліарної системи, а саме холангіопатіях, мікроРНК впливають на регулювання проліферації гепатоцитів, холангіоцитів і клітинний цикл, процеси запалення, фіброз, хеморезистентність і виживання клітин. Дослідниками визначено, що у хворих із первинним склерозуючим холангітом спостерігаються вірогідно підвищені рівні miR-26a, miR-30b, miR-126, miR-122, miR-194, miR-1281 у сироватці крові і miR-412, miR-640, miR-1537 і miR-3189 у жовчі відносно здорових людей. Відомо, що кількість диференціально експресованих мікроРНК у хворих з первинним біліарним холангітом сягає 97, з них найбільш діагностично значимою є miR-139-5p. Науковці відзначають, що підвищена експресія miR-139-5p у гепатоцитах корелює з підвищеною продукцією TNF-<$E alpha> і репресією транскрипції гена c-FOS. Висвітлено, що дослідники запропонували альтернативну гіпотезу мікроРНК-опосередкованої індукції запальної реакції жовчних проток при первинному біліарному холангіті. Подана гіпотеза, що в основі функціонування мережі мікроРНК-мРНК при первинному біліарному холангіті лежить активність генерації miR-106b-5p, miR-20a-5p, і miR-93-5p, які виконують у ній ключові регуляторні функції. Отже, дані сучасних досліджень свідчать, що холангіопатії супроводжуються зміною спектра продукції різних мікроРНК, які регулюють активацію запалення, регенерацію, проліферацію, апоптоз гепатоцитів, холангіоцитів. Зниження або підвищення рівня експресії деяких мікроРНК є критичним у патологічних процесах при первинному склерозуючому холангіті та первинному біліарному холангіті, однак мікроРНК можуть бути не тільки маркерами, але й мішенню цих процесів.

  Повний текст PDF - 740.364 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"