Мета дослідження - оцінювання ефективності профілактики прееклампсії у вагітних з ожирінням із застосуванням L-аргініну під час гестації. До основної групи увійшли 38 жінок із ожирінням (I ст. - 15, II ст. - 12, III ст. - 11), яким призначали комплексну профілактику прееклампсії: з 12 тиж вагітності 150 мг ацетилсаліцилової кислоти 1 раз на день, а з 16 тиж - розчин L-аргініну (тівортін аспартат) по 5 мл (1 г) 4 рази на добу протягом 2 міс. До групи порівняння увійшли 30 вагітних з ожирінням II - III ст., які не одержували профілактичного лікування. До контрольної групи включено 30 здорових вагітних. До початку профілактичного лікування та у динаміці у всіх вагітних з ожирінням визначали у сироватці крові рівні асоційованого з вагітністю протеїну плазми A (PAPP-A), плацентарного фактора росту (PIGF), аргініну та лептину. У вагітних з ожирінням вже у I триместрі спостерігається достовірно вищий рівень лептину у порівнянні з основною групою та достовірно нижчий рівень плацентарного фактора росту, що є вірогідними тригерами розвитку прееклампсії та інших гестаційних ускладнень. Після проведеного профілактичного лікування з L-аргініном протягом 2 міс (у 16 - 24 тиж) у вагітних основної групи спостерігались такі тенденції: рівень L-аргініну не змінювався, був сталим; рівень лептину відрізнявся залежно від ступеня ожиріння, але не мав високого критичного значення. Позитивною тенденцією було зростання рівня плацентарного фактора росту у жінок основної групи, що свідчило про нормальну плацентацію та запобігання розвитку ранньої прееклампсії. Заключення: у вагітних основної групи після проведеної комплексної профілактики розвитку прееклампсії ацетилсаліциловою кислотою та L-аргініном (тівортін) протягом 2 міс частота розвитку ранньої прееклампсії тяжкого ступеня знизилась у 4,4 разу, що є сприятливим фактором збереження здоров'я жінки та зниження перинатальних втрат. Додатковий L-аргінін у раціоні знизив частоту розвитку прееклампсії у вагітних з ожирінням, сприяючи розширенню судин через збільшення вироблення оксиду азоту, що може бути одним з позитивних факторів патогенетичного лікування.

  Повний текст PDF - 2.57 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"