За умов осушуваних земель за незадовільної роботи меліоративних систем, у зоні Полісся стало можливим вирощування комерційно привабливих культур, зокрема таких, як ріпак озимий та кукурудза на зерно. Проаналізовано короткоротаційну сівозміну: люпин - ріпак озимий - жито озиме - кукурудза, на основі якої вивчалися різні варіанти системи удобрення, в т. ч. шляхом заміни підстилкового гною сидератом і побічною продукцією всіх культур у поєднанні з рекомендованою для зони та підвищеною (інтенсивною) нормами мінеральних добрив. Мета завдання - визначити оптимальне агрохімічне забезпечення зернової сівозміни для отримання стабільної продуктивності культур та збереження родючості грунту. Відмічено, що впродовж 2016 - 2020 рр. досліджень, у вегетаційний період сільськогосподарських культур у метровому шарі осушуваного дерново-підзолистого супіщаного грунту запаси продуктивної вологи знижувались до 60 - 80 мм, тобто до критичного рівня. Встановлено, що загальна продуктивність сівозміни залежала від її насичення кукурудзою, врожайність зерна якої в середньому за 5 років за різного рівня органо-мінерального живлення становила 6,01 - 7,13 т/га. Найбільший вихід зернових і кормових одиниць з 1 га сівозмінної площі (4,23 і 4,52 т відповідно) отримано за внесення побічної продукції на фоні підвищеної норми мінеральних добрив (N67P85K92). Встановлено, що заміна підстилкового гною побічною продукцією зернових, зернобобових і олійних культур в якості органічного добрива на фоні внесення рекомендованої (N45P56K61) і підвищеної (N67P85K92) норм мінерального удобрення, не знижує продуктивність сівозміни, забезпечує бездефіцитний баланс азоту та щорічне накопичення гумусу в кількості 320 і 440 кг відповідно, що гарантує розширене відтворення і підвищення родючості грунту.

  Повний текст PDF - 171.955 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"